> tautology(A); true. Ось тепер комплект альтернатив повний, «недоважувань» немає. А що з іншими формулами? Загалом, напевне, читачеві вже все ясно, та «для порядку» використаємо ще дещо з попередніх операторів комп’ютерної мови, щоб узнати його відповіді на наші запити. Якщо читач ще не здогадався, то йому, напевне, може бути цікаво, а як комп’ютер спростить цей вже повний вираз: > bsimp(A); true. Відповідь цілком логічна, бо що може бути простішим за істину, звісно, якщо вона відома, а за відсутності обману при «зважуванні» альтернатив це у принципі так. Оксана: — І знову… «у принципі», коли ж буде «насправді», що ще заважає цьому? — Ну що стосується відповіді на «коли», то вона «насправді» є… — ніколи, бо ніколи, моделюючи ту чи іншу систему, ми не матимемо повного набору альтернатив усіх ступенів системності. А без цього модель буде завжди неповною або, якщо ми порушимо ПІБ і «доповнимо» її домислами, то стане суперечливою (згадайте розд. 2.4). Тому-то «у принципі», не маючи абсолютно точних «терезів», які б виключали можливість «обману» шляхом «недоважування» або самообману доповненням моделей домислами, ми завжди аналізуватимемо поняття, синтезуватимемо моделі й адаптуватимемось… невідомо до чого. 3.2. АДАПТАЦІЯ КОМП’ЮТЕРА Назва цього підрозділу не випадкова, як і назва всієї частини, тобто лишається невизначеним, хто ж до кого адаптується — комп’ютер до людини чи навпаки. Річ у тім, що ця невизначеність, так би мовити, принципова для взаємодії довільних ІС. Я не кажу просто «систем», по-перше тому, що, можливо, це не стосується СІ, а по-друге, тому що, підозрюю, що решта систем — ІС. 3.2.1. Непомітна неформальність перед помітною формалізацією Оксана: — Я не згодна, щоб так, між іншим, висловлювати дуже сумнівну думку і потім «непомітно» переходити до нового підрозділу… Як це можна підозрювати, що всі системи — ІС? Це ж що, по-Вашому, якийсь молоток або шафа, або отой камінь, що я бачу — ІС? Смішно. — А звідки Ви знаєте, що те, що Ви бачите, скажімо — камінь, а не шафа чи молоток? — Мені відомі його властивості, що відрізняють його від інших предметів, нехай систем, і я, отримуючи інформацію через свої органи чуття, зіставляючи цю інформацію з іншою, нехай своєю СІ, роблю відповідний висновок, тобто переходжу, за Вашою ж термінологією, від погано до добре визначеної, ідентифікованої і специфікованої системи, що має назву «камінь». Так, я згодна, що ця система в мене в голові — не власне камінь, а лише його образ, тобто СІ. Але це аж ніяк не означає, що хай чогось (початок цієї частини книги я пам’ятаю), що ми називаємо «камінь», поза нами не існує». — Тобто це «щось» передає Вам інформацію, а це означає… — Розумію, куди Ви мене тягнете, але це ж може означати, що стосовно мене камінь, скажімо СІ, як і всяка інша система, яку я сприймаю… — …зокрема й ІС. — То навіщо тоді вводити два поняття — ІС і СІ? — Бо ІС на відміну від СІ може змінювати інформацію (що б ми під цим не розуміли), хоч всі ІС взаємодіють тільки через СІ (згадайте схему (2) з підрозд. 3.1.5). — Але ж камінь нічого не переробляє і ні з чим не взаємодіє… ой, я спіткнулась об цей клятий камінь. — Бачте, а Ви кажете не взаємодіє… — …так не через якусь там інформацію, а… я знаю, ну енергію… — А яка різниця між енергією й інформацією? Це так, між іншим, по-моєму, одне із основних питань науки. Втім, зараз для нас із Вами важливо пояснити назву розділу, а тут головне — взаємодія, зв’язність. Тому вважаймо, що і ми адаптуємось до комп’ютера, і він до нас. Сашко (читач-комп’ютерник): — Я хотів тільки зауважити, що комп’ютер може інколи під час аналізу якихось суто людських СІ таке підмітити, що ніякій Оксані й на думку не спаде… — Але тільки за умови, що в них є хоч якась спільна мова. Я не говоритиму про спеціальні мови програмування, але у принципі така мова існує. Це логіка. Її за відповідних позначень розуміє комп’ютер і в принципі має розуміти й людина, принаймні її найпростішу частину (це я так невдало іронізую) — булеву алгебру. Щодо позначень, які вже частково використовувались, то для подальшого зведемо їх у невеличку таблицю (табл. 1). Вони не однаково зручні для комп’ютера і для людини, але для взаємного порозуміння з комп’ютером (і полегшення знайомства з літературою з логіки, тобто збільшення відповідних інформативних перерізів) використовуватимемо усіх їх у різних послідовностях без особливих застережень. Таблиця 1 Людина (український патріот) і або ні (не) якщо… то тоді... і тільки тоді, (моделі) еквівалентні Людина (не патріот) and or not if...then ...equivalent Комп’ютер («чужий») &and &or ¬ &implies &iff Комп’ютер-людина («наші») /\ \/ ~ —> <=> Таблицю слід пояснити. Перші три рядки цього не потребують, а ось останній викликає кілька запитань. 1. Чим він відрізняється від третього рядка? Тільки тим, що символи легше писати на папері (перший «/\» взагалі можна пропустити, як і символ «множення» в алгебрі) і набирати в будь-якому редакторі, зокрема навіть у DOS, і потім безпосередньо вводити в комп’ютер. 2. А що тоді означає третій рядок? Звісно, ми розуміємо, що йдеться не про комп’ютер, а про відповідну програму. Символи мови однієї з найкращих у світі комп’ютерних програм MAPLE (вона налічує кілька тисяч (!) функцій і операторів) змусили мене (а може, і Вас, читачу) замислитись після поперед¬нього підрозділу.
Вы читаете Інформатика інвестування
