3. То чому ж не використовувати цю програму, тим більш, що третій рядок теж можна «набирати в якому завгодно редакторі»? Звичайно можна, але нам здалося, що те, що стосується булевої алгебри, можна зробити інакше — значно простіше і, головне (за майже тих самих можливостей, а в чомусь і без «майже», а навіть зі «збільшенням»), набагато зручніше, принаймні для наших користувачів. І це нам підказав комп’ютер, коли з огляду на зацікавленість КНЕУ ми (Б. Я. Брусіловський, І. В. Шабаліна та В. Б. Брусілов-ський) почали розробляти відповідне програмне забезпечення для нових навчальних технологій. Виявилось, що на основі ЕПЦМ «вирощується» багато цікавого не тільки для процесу навчання… хоч, правда, хіба життя — не те саме, якщо врахувати, що вчити мають хоч якесь право тільки ті, хто вчиться. Читач (патріот): — Так навіщо нам тоді інші програми, той самий MAPLE, якщо ми самі можемо? — Можемо, та поки що не все, тому-то і написано «майже» навіть для булевої алгебри, а що стосується інших розділів математики, то тут ми «майже» нічого й не пробували, бо є багато чудових програм, які вже й так можуть «майже» все, що треба, і доступною мовою. Але, як на мене, то MAPLE — програма універсальна, бо може працювати із символьними (а не тільки числовими) змінними. Отож вважаю, що її в тій чи іншій формі треба знати. Саме тому в цьому розділі практично все спілкування з комп’ютером відбувалося мовою MAPLE. А в наступному — ми спробуємо все-таки бути патріотами. Саме з таких міркувань у цьому розділі не буде проаналізовано всі виписані формули, щоб показати складність їх запису навіть у простих випадках, аби надалі дещо їх спростити, хоча згідно з ЕПЦМ дещо робитиметься вже і в цьому розділі. Читач (меланхолік-оптиміст): — …Усіх вилікуємо… 3.2.2. Логіка цілей чи ціль логіки програми Уряду Ще для однієї ілюстрації можливостей комп’ю-терного аналізу логіки (чи її відсутності) повернімося до під-розд. 1.7.8, де коротко розглядались деякі положення програми діяльності Кабінету Міністрів України, і зробимо невеличкий аналіз, скажімо, такої основної предметної рубрики цього документа, як: «ІІ. Стратегічні цілі урядової політики». Я не буду повторювати попередній аналіз із зазначеного підрозділу, а тільки пронумерую відповідні предметні підрубрики з (приблизним, бо здійснюємо ілюстрацію) позначенням їхньої «приналежності» до категорій АСА-діаграми, про що там ішлося. Більш того, я обмежусь розглядом цих предметних підрубрик у цілому, без дезагрегації на КС у «класичному» розумінні цього поняття як окремих слів. Олена: — А що нам, власне, заважає розуміти під КС, скажімо, ключові предметні рубрики, тим більш, що у практиці (наприклад в Інтернеті) не існує чіткого розмежування цих понять. Та й, наскільки я зрозуміла попередній матеріал, головне, що визначає «нечітку» різницю між ними, це, так би мовити, спосіб їх формування — «демократичний» (на основі ЕПЦМ) чи «авторитарний» (із переважанням програмного компонента). — Після цих роз’яснень я почав навіть краще розуміти самого себе, так що є надія, що вдасться порозумітись і з Кабміном. Насамперед, очевидно, що йдеться про програму (див. підрозд. 1.7.7 і 2.7.6), тобто «середню» частину АСА-діаграми, яка, як ми вже знаємо, повинна починатися з визначення категорії цілей (пЦ), яка має бути відповідно структурована (як і решта категорій АСА-діаграми). Але для категорії проектованих цілей це особливо важливо, оскільки структуризація саме цієї категорії може виявитись визначальною для структуризації інших категорій. Ця структуризація, зокрема, зводиться до визначення однієї (найвищої) цілі і можливих цілей нижчого ступеня системності, які можна (за тієї чи іншої агрегації категорій АСА-діаграми) віднести до результатів відповідних морфізмів пЦ. Ще і ще раз наголошу на основному, по суті, законі мислення — розв’язання задачі Анни: вибір можливий тільки тоді, коли існує одна (визначальна, зважена за тією чи іншою шкалою — порівняйте підрозд. 2.5.4 і 3.1.6) ціль, інакше просто неможливо щось вибрати. Ця ціль, по суті, неодмінно має найвищий ступінь системності, і чим вищий цей ступінь, тим більше можливостей буде враховано під час вибору цієї зваженої (я не можу не відзначити, як на мене, мудрість U-мови) цілі. Тому структуризація цілей в тій чи іншій формі необхідна завжди (власне, її не може не бути, оскільки рішення ми приймаємо завжди, навіть… якщо їх не приймаємо). Та почнемо просто з уведення позначень у рамках структуризації Урядової програми: «ІІ. Стратегічні цілі урядової політики». пЦ1:= «Розвиток людського потенціалу»; пЦ2:= «Зниження рівня бідності і примноження багатства народу»; пЦ3:= «Підвищення конкурентоспроможності національної економіки»; пЦ4:= «Забезпечення захисту прав та свобод людини і громадянина, безпеки особи, суспільства, держави»; пЦ5:= «Інтеграція України до Європейського союзу». Як уже зазначалось у підрозд. 1.7.8, це аж ніяк не цілі одного і того самого рівня, навіть якщо і віднести їх усіх до цієї категорії. Щоб це, так би мовити, «відчути», і провести згадану вище струк¬туризацію, поставимо запитання, які згідно з цими «цілями» є достатніми чи необхідними умовами виконання інших. Відповідь на ці запитання (тобто відповідна структуризація), між іншим, може сказати значно більше, ніж будь-які загальні, неструктуровані багатослівні програми. Поставимо, наприклад, найпростіше запитання: яке співвідношення пЦ5 і пЦ1, тобто чи «інтеграція України до Європейського союзу» є достатньою умовою для того, щоб відбувався «розвиток людського потенціалу» (пЦ5 &implies пЦ1), чи, може, навпаки — саме цей розвиток і дасть змогу реалізувати пЦ5 (пЦ1 &implies пЦ5), тобто пЦ1 є необхідною чи, може, і достатньою умовою для реалізації пЦ5 (пЦ1 &iff пЦ5)? Якщо вважати, що достатня умова (імплікація) семантично пов’язуватиметься з категорією причин (тобто антецедент є однією з причин для консеквента, між іншим подумайте, чому «однією?»), то запитання можна сформулювати й інакше: чи може послужити причиною реалізації пЦ1, скажімо, пЦ5, чи навпаки? А може, ці предметні рубрики взагалі ніяк не пов’язані і є повністю незалеж¬ними цілями? Але це саме запитання можна поставити й для інших пред- метних рубрик. Припустімо на хвилиночку, що вони незалежні. У такому разі в Кабміну має бути ще якась «вища» ціль, оскільки задачу Анни (хай у перспективі) можна розв’язати тільки тоді, коли ціль одна (інакше просто неможливо зробити будь-який вибір). Читач (меланхолік): — Що ми й спостерігаємо… — Я не впевнений, хоч це й можливо, що агрегування цілей, подібних до аналізованих (які в тій чи іншій формі були завжди) нашими урядами, відбувалось у зовсім іншу категорію, і тому ті цілі мали суто декларативний характер. Думаю, що справа якраз і полягала у труднощах їхньої структуризації. Але ж її все одно конче потрібно зробити, інакше читач-меланхолік ще довго буде правий. Розглянемо ще кілька можливостей.
Вы читаете Інформатика інвестування
