– У підготовчій школі.
– Так.
– Я залишуся тут, – сказала дівчина.
– Ти залишишся тут, – повторив Тенґо. – Так буде добре. Тільки не виходь надвір і не відповідай, якщо хтось постукає у двері. І не бери слухавки, якщо телефон задзвонить.
Фукаері мовчки кивнула.
– До речі, що робить Ебісуносенсей?
– Учора «Сакіґаке» обшукали.
– Ти хочеш сказати, що у зв'язку з твоїм зникненням поліція провела обшук у штабквартирі «Сакіґаке»? – здивувався Тенґо.
– Ви газет не читаєте.
– Я газет не читаю, – повторив Тенґо. – Не маю охоти читати. А тому подробиць не знаю. Але якщо так сталося, то в секті, напевне, зчинився переполох.
Фукаері кивнула.
Тенґо глибоко зітхнув.
– Тож, мабуть, вони ще більше лютуватимуть. Як розворушене гніздо шершнів.
Примруживши очі, Фукаері хвильку мовчала. Напевне, уявляла собі, як рій ошалілих шершнів вилітає з гнізда.
– Мабуть, – тихо відповіла вона.
– Так твої батьки щось зрозуміли?
Дівчина хитнула головою. Мовляв, нічого про це ще не знає.
– В усякому разі, в секті лютують, – сказав Тенґо. – Якби було відомо, що твоє зникнення – трюк, то, безперечно, й поліція на тебе розсердилася б. І воднораз на мене. Через те, що я про все знав, але тебе переховував.
– І саме тому нам треба об'єднати наші сили, – сказала Фукаері.
– Ти зараз випадково сказала «саме тому»?
Фукаері кивнула.
– Я помилилася у виборі слова? – спитала вона.
Тенґо хитнув головою.
– Та ні, я тільки відчув у звучанні слів свіжу інтонацію.
