– Може, ви мали з нею тісні стосунки?
Тенґо не відповів.
– Я хочу знати, що ви їй заподіяли.
– Що заподіяли? Нічого, – відповів Усікава. – Правду кажу. Як я вже казав, ми про неї нічого не знаємо. А що можна зробити незнайомій людині?
– Але ж ви казали, що найняли здібного експерта й ретельно дослідили мою біографію. Докопалися, що я переробив твір, який написала Еріко Фукада. Дізналися багато чого про моє особисте життя. Тож, природно, можна подумати, що той експерт довідався про мої стосунки з Кьоко Ясудою.
– Так, ми справді найняли здібного експерта. І він розкопав різні подробиці про вас. Тому, можливо, натрапив на ваш зв'язок з цією Ясудасан, як ви кажете. Та якщо навіть він роздобув якусь інформацію про це, то до мене вона не дійшла.
– Я дружив з Кьоко Ясудою, – сказав Тенґо. – Щотижня зустрічався з нею. Потай. Бо вона заміжня. Та раптом одного дня, нічого не сказавши, вона зникла.
Усікава легенько стер піт з кінчика носа хустинкою, якою протирав окуляри.
– Каванасан, ви думаєте, що ми якось причетні до зникнення цієї заміжньої жінки? Так?
– Можливо, донесли її чоловікові, що я з нею зустрічаюся.
Усікава розгублено стулив губи.
– Та навіщо ми мали б це робити?
Тенґо напружив руки, що лежали на колінах.
– Мене занепокоїло те, що ви сказали минулого разу по телефону.
– А що, власне, я сказав?
– Мовляв, коли людина досягає певного віку, то її життя стає лише безперервним процесом різних утрат. Дорогі для неї речі, одна за одною, як зубчики гребінця, вислизають з її рук. Щось у такому дусі. Пригадуєте?
– Так, пригадую. Я справді недавно так сказав. Але ж це було загальне судження. Я висловив свою особисту незграбну думку про гіркоту, яка наростає з віком. А конкретно я не мав на увазі Ясудасан.
– Але в моїх вухах це пролунало як попередження.
Усікава кілька разів хитнув рішуче головою.
– Нісенітниця! Ніяке це не попередження. Лише моє особисте загальне судження. Клянусь, я справді не знаю нічого про Ясудасан. А що, вона зникла?
Тенґо провадив далі:
– А потім от що ви сказали. Якщо я вас не послухаюся, то, можливо, це матиме на близьких мені людей небажаний вплив.
– Це правда. Я так сказав.
– І це не попередження?
