І це була правда. Він міг заснути будьде. Що не кажіть, це чудовий дар.
Фукаері тільки кивнула. Не виказувала своєї думки, а лише якийсь час пильно дивилася на Тенґо. Потім на мить торкнулася привабливого вуха, що видалося йому щойно створеним. Так, ніби перевіряла, чи воно є на своєму місці.
– Позичте піжаму. Своєї я не принесла.
Тенґо добув із шухляди комода в спальні запасну піжаму й передав Фукаері. Ту саму, яку давав їй минулого разу, коли вона в нього ночувала. Однобарвну, синю. Вона лежала випраною і складеною. Для певності Тенґо понюхав її. Запаху не відчув. Узявши піжаму, Фукаері переодяглась у ванній кімнаті й повернулася за стіл. Тепер її волосся спустилося вниз. Рукави й поділ, як і попереднього разу, були підкочені.
– Ще нема дев'ятої, – глянувши на настінний годинник, сказав Тенґо. – Ти завжди лягаєш так рано?
Дівчина хитнула головою.
– Сьогодні – особливий день.
– Бо надворі бешкетують
– Не знаю. Просто зараз хочу спати.
– Ти справді маєш сонний вигляд, – визнав Тенґо.
– Коли я буду в ліжку, почитаєте книжку або щось розкажете? – спитала Фукаері.
– Гаразд, – відповів він. – Нічого іншого не робитиму.
Був задушливий вечір, і коли Фукаері забралася в ліжко, то натягла на себе до самого горла ковдру так, ніби старанно відділила власний світ від зовнішнього. У ліжку вона чомусь здавалася схожою на маленьку дитину. Не старшою за дванадцять років. Грім, що долинав ізза вікна, став гучнішим. Мабуть, ударяв десь близько. І щоразу тоді віконні шибки дрібно тремтіли. Та, як не дивно, блискавка не спалахувала. По темному небу тільки грім прокочувався. Дощ начебто ще не падав. У цілому відчувався якийсь дисбаланс.
– Вони нас бачать, – сказала Фукаері.
–
Фукаері не відповіла.
– Вони знають, що ми тут? – сказав Тенґо.
– Звичайно, знають, – погодилася дівчина.
– Вони збираються нам щось зробити?
– Вони нам нічого не можуть зробити.
– От і добре! – сказав Тенґо.
– Поки що.
– Поки що вони не можуть утрутитися в наше життя, – мляво повторив він. – Але доки так триватиме, невідомо.
– Нікому невідомо, – чітко заявила Фукаері.
