— Звичаино, я не проти, — жваво відповіла Еирін. — Буду тільки рада твоєму товариству. Кеиліон дуже цікаво веде заняття, тобі має сподобатись.
— Напевно сподобається. Раніше я дуже шкодувала, що вона не наставниця, у неї ж такии величезнии досвід. А ще я хочу поглибити свої знання з теорії передбачень. Тебе ж навчає Івін?
Еирін видимо збентежилась і відвела погляд.
— Ні. Івін вирішила, що мені буде краще заиматися з провидицею, і запросила Ґлиніш вер Леифар. Я тобі про це не писала, щоб не навіювати сумних спогадів.
— Так, розумію, — сказала Ґвен. — Ще недавно мені б і справді було неприємно. а тепер просто байдуже. Не скажу, що я вже пробачила і Ґлиніш, і сестрі Лін, проте зла на них більше не тримаю. Воно залишилось у минулому разом із моїм відьмацтвом. — Іи знову захотілось обняти Еирін і ще раз подякувати за цеи дивовижнии, неимовірнии подарунок, але вона стримала себе. — Ну, і яка з Ґлиніш учителька?
— Загалом, гарна. Досить дохідливо викладає матеріал. Тільки мене напружує її прагнення сподобатись мені.
— Це нормально. Кожна чаклунка хоче подобатись відьмам.
— Так, знаю. Але Ґлиніш поводиться якось дивно. У її спробах потоваришувати зі мною я не відчуваю справжньої щирості.
— Це теж нормально, — сказала Ґвен. — Прикро, але нормально.
Еирін заперечно похитала головою:
— Ні, я інше мала на увазі. Навіть не знаю, як правильно це висловити. Ідеться зовсім не про те, що вона домагається моєї прихильності з чистого розрахунку. Тут я згодна з тобою, це було б нормально, я ще в Леннірі звикла до такого ставлення, хоч воно завжди мене засмучувало. Та з Ґлиніш усе інакше, дуже заплутано и незрозуміло. Складається враження, що насправді вона
— А я, здається, здогадуюсь, — сказала Ґвен. — Мабуть, Ґлиніш із тих чаклунок, які вважають, що їм не варто близько сходитися з відьмами. От зі мною вона завжди трималась відсторонено, зберігала дистанцію. Але тебе вона навчає, а не просто асистує сестрі- наставниці. Це велика рідкість і неабияка честь. Ґлиніш прагне виправдати виказану їи довіру, тому и намагається потоваришувати з тобою, хоча це суперечить її поглядам на стосунки між відьмами та чаклунками.
— Може, и так,— невпевнено мовила Еирін; було видно, що Ґвенине пояснення її не задовольнило. — Та, зрештою, це не повинно мене обходити. Головне, що Ґлиніш непогана вчителька, а як вона ставиться до мене — її приватна справа. Мені ж варто більше переиматися налагодженням стосунків із сестрами.
— А хіба в тебе з цим проблеми? — здивувалася Ґвен. — Ти мені нічого не писала. Ну, лише про малу причепу Олвен, але ж це несериозно. Та и Бронах розповідала, що ти на диво добре з усіма ладнаєш, ні з ким не ворогуєш, навіть не сваришся.
— Взагалі, так, — визнала Еирін. — І я щодня собі це тверджу, переконую себе, що все склалося для мене якнаи- кращим чином. Проте я маю один недолік — в усьому прагну досконалості. Мені дуже прикро через Олвенину ворожість. Мене засмучує, що в Тахріні є Альса, для якої я залишаюсь пихатим і зарозумілим дівчиськом, що заморочило багатьом сестрам голови своєю фальшивою Первісною Іскрою. Мені гірка сама думка, що дехто розглядає мене, як загрозу Сестринству, і через те ставиться до мене упереджено, з великою осторогою. Я вже не кажу про тих сестер, що тихо, але відчаидушно заздрять моїи силі — та з цим доводиться миритись.
— І з усім іншим також доведеться, — зауважила Ґвен. — Хоч як ти намагатимешся, тобі ніколи не вдасться розвіяти всі побоювання за долю Сестринства. Навіть Шаина не може їх позбутись — а вона ж до тебе гарно ставиться и довіряє твоїи розважливості.
— Та я розумію. Я все розумію. Добре хоч Івін підібрала наставниць, які не тицяють мені цим в обличчя, не користуються з першої-ліпшої нагоди, щоб застерегти мене від від наименших думок про мою вищість над рештою відьом. Знаєш, Ґвен, ще недавно я віддала б усе на світі, лишень би моя Іскра була така ж, як у інших сестер. Але тепер я не певна, що хотіла б цього. Тоді б Іскра сестри Неріс не прилетіла до мене, щоб я вказала їи нову відьму, вона шукала б її са- мостіино, і зовсім не факт, що зупинила б свіи вибір на тобі — бо, крім тебе, було ще кілька десятків рівноцінних пре
тенденток. — З цими словами Еирін пильно подивилася на Ґвен. — Насправді це я повинна тобі дякувати. Ти знаишла виправдання для моєї Первісної, показала мені, що вона вона може приносити и користь, а не самі лише прикрощі.
Розділ XXII
Площа Навай Кинтав
