— Не перепаде, — відповіла кузина. — Вчителі ж розуміють ситуацію. Крім того, ще вчора ввечері Гелед написала нашіи директорці листа з проханням звільнити мене на сьогодні.
— Тоді нема про що турбуватися, — зауважила Ріана. — Давнаиг завжди так робить, коли Аирен хоче прогуляти свої заняття. Усі вчителі розуміють, ще це звичаине сачку- вання, але не карають її. Ну, гаразд, дівчата, я піду шукати Давнаиг. У неї от-от має закінчитися урок із тваринної маґії. Ще побачимося.
Вона побігла до сходів, а Еирін, Ґвен і Фіннела рушили в західнии кінець коридору, де був наиближчии вихід з палацу. Дорогою до них приєдналась Арвен, засмучена через те, що сьогодні сестра Аверлін скасувала обидва заняття — і ранкове, з натуральної філософії, і післяобіднє, з алхімії. Вчотирьох вони пішли через парк до садиби, де утримували впокорених чорних, але Ївін і Шимаса аб Неивана там уже не застали. Ґвардшці, що стояли на варті біля воріт, розповіли, що невдовзі після десятої професор дуже швидко полетів кудись на схід, а Ївін подалася до північного крила палацу.
— Мабуть, вона в себе в лабораторії,— припустила Еирін. — Ходімо.
В алхімічніи лабораторії на п’ятому поверсі дівчата зна- ишли і саму Ївін, і Шимаса аб Неивана, а на столі між ними лежав професорів плащ, якии вони досліджували, вдаючись до чаклунсько-відьомської взаємодії. Побачивши Еирін, Ївін облишила це заняття, негаино кинулася до неї, міцно обняла і стала дорікати їи за необережність, водночас вибачаючись перед нею зате, що так помилилася в Ґлиніш. Потім усадовила на стілець і зажадала наидетальнішої розповіді про всі події, що сталися до появи Ріани з професором. На її прикрість, Еирін навіть приблизно не змогла назвати кількість убитих нею почвар (а от Ріана, виявляється, старанно рахувала кожну свою звитягу] і безнадшно заплуталася при спробі описати всі види чудовиськ, з якими іи довелося мати справу. Зрештою, втомившись напружувати свою пам’ять, вона скористалася першою ж можливістю змінити тему розмови і поцікавилась успіхами у вивченні чарів плаща.
— Поки не густо, але дещо ми все-таки з’ясували, — відповіла Івін. — Плащ здатнии не лише відштовхувати Темну Енерґію, а и може очищувати її, перетворювати на звичаи- ну. Причому робить це без додаткових команд, суто автоматично, коли иого господареві починає бракувати сил. В умовах Тиндаяру це дуже корисна властивість.
— А що із захистом? — запитала Ґвен.
— Проти чорних чарів він, здається, абсолютнии. А от на звичаину маґію — хоч чаклунську, хоч відьомську, хоч природну — зовсім не реагує.
— Таким чином, — додав професор, — якщо я втрачу пильність, мене легко можна вразити и слабенькою вогняною кулею. Тож мені дуже пощастило, що демони та чудовиська здатні оперувати винятково Темною Енерґією.
— А левітаціині чари? — озвалась Арвен.
— Механізм їхньої дії поки залишається цілковитою загадкою, — сказала Івін. — Але вони надзвичаино ефективні. Нещодавно ми провели один дослід — професор аб Неи- ван злітав на східне узбережжя, до селища Ґоилендир, і повернувся назад, не зробивши по дорозі жодної зупинки. Йому вдалося вкластися в п’ятдесят чотири хвилини.
— Нівроку ж! — приголомшено мовила Ґвен, а решта троє дівчат лише роти пороззявляли від подиву. — Це, здається, більше ста миль.
— Сто одинадцять з половиною, — уточнила Івін. — Ми про таку швидкість можемо лише мріяти. Я вже не кажу про відстань.
Фіннела дивилася на професора захоплено і трохи налякано.
— А якби ви налетіли на якогось птаха? З такою швидкістю. Це було дуже ризиковано.
— Я сплів міцнии щит для захисту від зустрічного вітру, принцесо, — сказав Шимас аб Неиван. — І один мартин таки вдарився об нього. Боюсь, він не мав шансів вижити. Наступного разу летітиму вище, мені ж без різниці.
— А ви вже розбирали пророцтво? — запитала Еирін. — Маєте якісь здогади про другу жертву?
Професор та Івін перезирнулися. Вона кивнула иому:
— Спершу ви.
— Гаразд. Тут, леді Еирін, склалася така ситуація. Ми детально проаналізували пророцтво, але не дшшли спільної думки. Особисто я переконании, що Ґлиніш вер Леифар правильно иого витлумачила і вчинила так, як і мусила вчинити.
Еирін на секунду перехопило подих, а груди затопила моторошна холоднеча.
