— А чому б і ні, — знизав плечима Бренан. — Сестра Брігід чудова вчителька, її розповіді цікаві та повчальні. До того ж вона була сучасницею багатьох подій, які для нас є давньою історією.
На Фінваровому обличчі відбилося сум’яття, і він боязко зиркнув на Брігід. Рідко спілкуючись із відьмами, гладкий лорд не знав, що вони, на відміну від звичайних жінок, сприймають згадку про свій вік мало не за комплімент.
— Я, лорде Бренане, не ставлю під сумнів ні вчительських здібностей, ні компетентності леді Брігід, — промовив Фінвар аб Даихі. — Наразі идеться про інше, а саме про висвітлення історичних подій та їхнє трактування. Як майбутньому королю Катерлаху, вам важливо знати, відчувати й розуміти історію з позицій наших державних інтересів, образно кажучи, дивитись у минуле очима катерлахця. А за всієї моєї поваги до леді Брігід, я дуже сумніваюся, що вона навчить вас такому поглядові на історію.
— А чого навчатиме
— Боронь Диве, пані, в жодному разі! Та и про якии же особистии погляд може итися в моєму випадку? Якби я був ґрафом, то ви б іще мали підстави підозрювати мене в намаганні перебільшити досягнення мого роду, створити в лорда Бренана хибне враження, буцімто мої предки відігравали провідну роль у катерлахськіи історії. Але ж я ні від кого не криюся з тим, що ще на початку цього століття вони були пересічними поміщиками, купцями та промисловцями і навіть не мріяли про будь-якии вплив на державні справи.
— Історію спотворюють не лише для того, щоб звеличити своїх предків, — наполягала Шаина. — Також її спотворюють і з метою отримати зиск від маибутнього. Ми просто не можемо допустити, щоб такии важливии предмет викладала нашому братові людина, призначена вами и підзвітна вам, а тому цілком залежна від вас.
Брігід згідно кивнула:
— Саме так, лорде Фінваре. Ми визнаємо слушність ваших міркувань, історія и справді дуже суб’єктивна наука, тому при її вивченні багато важать погляди викладача. Та якраз із цієї причини я заперечую проти обраної вами кандидатури.
— А я з цієї ж причини, — сказав Фінвар, — не можу погодитися на те, щоб ви викладали лордові-наступнику історію. Принаимні, історію Катерлаху. Я вас дуже шаную, леді Брігід, але сумніваюсь у вашіи спроможності відсторонитися від інтересів Відьомського Сестринства. Свідомо чи несвідомо, ви завжди будете їх відстоювати.
— А моя думка нікого не цікавить? — озвався Бренан. — Можливо, я маю приинятне для всіх рішення.
Усі троє подивилися на нього.
— І що ти пропонуєш? — запитала Шаина.
— Нехаи сестра Брігід і далі навчає мене історії, але не торкається при цьому Катерлаху. Ні, я розумію, що без згадок про нього обіитися не можна, це ж не якась маленька и незначна країна, просто не треба зосереджувати на ньому увагу.
— Розумію, — сказала Брігід. — Ти хочеш, щоб я викладала тобі всесвітню історію.
— Так. І, звичайно ж, історію Сестринства. А вчителя з історії Катерлаху я оберу собі сам.
— Маєш когось на оці? Хто це?
— Третій помічник королівського секретаря Холас аб Явел. Кілька днів тому король надіслав його до мене з деякими документами, і ми розговорилися про Лаврадирські острови. Він дуже ясно і зрозуміло виклав своє бачення цієї проблеми, розповів про передумови її виникнення, ґрунтовно розібрав усі причини, що призвели до втрати Катер- лахом контролю над островами. Майстер Холас закінчив Тахрінський Університет, має ступінь.— Бренан зробив коротку паузу і старанно, щоб не помилитися, вимовив: — .бакалавра з історії та права. Гадаю, він досить обізнании у предметі, щоб бути мої м учителем.
Фінвар аб Даихі неквапно кивнув:
— Загалом, це мене влаштовує. Катерлахець, людина короля. Але спершу я маю з ним поговорити.
— І я також, — додала Брігід. — Якщо цей майстер Холас і справді добре розуміється на історії, заперечувати не буду.
— І тоді, — підхопив гладкий лорд, — ми усунемо останню перешкоду на довгому шляху нашої співпраці.
