“Соне eco це-на!” Те, що повинно було стати вінцем всієї Бернардової кар’єри,
перетворилося на його найбільше приниження.
- Я сподіваюся... - затинаючись, повторив він, поглядаючи на великого
сановника благальними, розпачливими очима.
- Мій дорогий друже, - промовив Архіспівальник гучно й урочисто-суворо;
запала могильна тиша. - Дозволь мені дати тобі пораду. - Він погрозив Бернардові
пальцем. - Добру пораду, поки не пізно. - Його голос став замогильним. -
Виправся, мій молодий друже, виправся. - Він зробив знак Т над ним і
відвернувся. - Леніно, моя радосте, - покликав він уже іншим тоном, - ходи зі
мною.
Слухняно, хоча без посмішки й захвату, зовсім не усвідомлюючи зробленої їй
честі, Леніна вийшла за ним із кімнати. Через хвилину всі інші гості рушили
слідом за ними - з пошани до Архіспівальника. Коли останній з них грюкнув
дверима, Бернард залишився сам. Геть приголомшений, він упав на крісло,
затулив обличчя руками й заплакав. А за кілька хвилин, не придумавши нічого
кращого, прийняв чотири таблетки соми.
Нагорі, у своїй кімнаті, Дикун читав “Ромео і Джульетту”. Леніна й
Архіспівальник вийшли на дах Співальні.
- Скоріше, мій юний... тобто Леніно, - нетерпляче погукав її Архіспівальник з
дверей ліфта. Леніна, що загаялась була, задивившись на місяць, опустила очі й
поспішила через дах до ліфта.
“Нова біологічна теорія” - такий був заголовок наукової праці, яку Мустафа
Монд саме закінчив читати. Якийсь час він посидів, задумливо хмурячись, тоді
взяв ручку й написав упоперек першої сторінки: “Запропонована математична
обробка концепції Мети є оригінальною й досить дотепною, проте єретичною й,
