оскільки стосується сучасного соціального ладу, небезпечною й потенційно
руйнівною. Не публікувати, - підкреслив він останні слова. - Автора тримати під
наглядом. Можливо, виникне потреба його переводу на Морську біостанцію на
острові Святої Єлени”. А шкода, - подумав він, ставлячи підпис. - Праця
досконала. Та тільки дозволь їм розмірковувати над категоріями Мети, як Форд
його знає, до чого вони дорозмірковуються. Подібними ідеями можна збити з
пантелику представників вищих каст, зруйнувати їхню віру в Щастя як Найвище
Благо й переконати їх, що життєва мета десь далі, десь поза сучасною людською
сферою; що мета життя полягає не в підтримці добробуту, а в певній
інтенсифікації й удосконаленні свідомості, в поширенні знання. І цілком
можливо, - подумав Головконтр, - такою і є мета життя. Але в сучасних умовах це
недопустимо. - Він знову взяв ручку і під словами “не публікувати” провів другу
лінію, грубшу й чорнішу, потім підписався й зітхнув: “Як би весело було, коли б
не треба було думати про щастя!”
З заплющеними очима, з обличчям, осяяним захватом, Джон ніжно декламував
у порожнечу:
Померкли смолоскипи перед нею!
І світить вродою вона своєю
На щоках ночі - діамант ясний
у вусі мавра; скарб цей дорогий
І для землі, і для життя сія.
Вона - омріяна любов моя!1
Золота Т-подібна застібка блищала на Леніниних грудях. Архіспівальник
підхопив ту застібку і грайливо потяг.
