- Авжеж, що так. Фактично щастя завжди виглядає досить бідно в порівнянні з
надмірно підфарбованим лихом. І, звичайно, стабільність менш колоритна, ніж
нестабільність. А вдоволеність позбавлена чару переможної боротьби зі злою
долею: ні мальовничого змагання із спокусою, ні ореолу фатальних сумнівів і
пристрастей. Щастя позбавлене величних ефектів.
- Нехай і так, - сказав, помовчавши, Дикун, - але невже не можна без цього жаху
- без близнюків? - Він потер очі, неначе спробував стерти з них видовище тих
довгих рядів однаковісіньких карликів при конвеєрах, тих юрб близнюків у чергах
біля входу в Брентфордський моновокзал, тих людських червів, що роїлися
довкола Ліндиного ложа смерті, ту однолику агресивну юрбу. Він поглянув на
свою забинтовану ліву руку й здригнувся. - Жах!
- Але як корисно! Вам, бачу, не подобаються наші групи Бокановського, але я
запевняю вас, вони той фундамент, на якому будується все інше. Вони -
стабілізуючий гіроскоп, який дозволяє ракетоплану держави витримувати
неухильний курс. - Басистий голос тремтливо вібрував, рука, жестикулюючи,
зображала весь простір і нестримний політ ракетоплана. Красномовність Мустафи
Монда майже дорівнювала синтетичним стандартам.
- А хіба не можна обійтися зовсім без них? - затявся Дикун. - 3 тих бутлів-ампул
ви можете одержати, що захочете. Чому ви не робите кожного альфою з двома
плюсами, коли вже на це йдеться?
- Ну ні, нам ще жити не набридло, - засміявся Монд. - Наш девіз - щастя й
стабільність. Суспільство лише з альф обов’язково буде нестабільним і
бідолашним. Уявіть собі фабрику, забезпечену робітниками-альфами, тобто
окремими й неспорідненими особами з доброю спадковістю і кондиційовано
здібними, в певних межах, до вільного вибору й прийняття важливих рішень.
