Тільки уявіть собі це! - повторив він.
Дикун спробував, але без особливого успіху.
- Це абсурд. Людина, сформована і зумовлена як альфа, збожеволіє, якщо буде
змушена виконувати роботу напівнедоумкуватого епсилона, збожеволіє або почне
усе трощити. Альфи можуть бути хорошими членами суспільства, але з умовою,
що виконуватимуть роботу альф. Лише від епсилона можна сподіватися жертв,
пов’язаних з роботою епсилона, тому що для епсилона то не жертви, а лінія
найменшого спротиву, звична колія, по якій він має котитися. Він не може себе
стримати, він наперед приречений. Навіть після випуску з ампули він усе ще в ній
- у невидимій ампулі дитячих і ембріонних рефлексій. Звісно, кожен з нас, -
замислено продовжував Головконтролер, - проводить своє життя в ампулі. Але
якщо випало бути альфами, наші ампули величезні в порівнянні з ампулами
нижчих каст. У менших бутлях ми б тяжко страждали. Не можна наповняти
вищекастовим сурогатом шампанського посуд епсилонів. Теоретично це
очевидно. Та й практично підтверджено. Кіпрський експеримент дав переконливі
результати.
- А що то за експеримент? - запитав Дикун.
- Можете, якщо хочете, назвати його експериментом переливання, - посміхнувся
Монд. - А почалося це 473 року ери Форда. Контролери очистили острів Кіпр від
усіх попередніх мешканців і заселили спеціально вирощеною групою з двадцяти
двох тисяч альф. Їм було передано необхідну сільськогосподарську й промислову
техніку, і їх залишили самотужки влаштовувати свої власні справи. В результаті
всі теоретичні передбачення точно здійснилися.
Земля як слід не оброблялася, на всіх фабриках страйкували, закони зводилися
