нанівець, наказів не слухалися, всі альфи, виділені на певний час виконувати
чорну роботу, постійно інтригували, щоб дістати кращу роботу, інші, на вигідній
роботі, інтригували, щоб за всяку ціну зберегти її за собою. Не минуло й шести
років, як спалахнула справжня громадянська війна. Коли дев’ятнадцять тисяч з
двадцяти двох загинули, уцілілі одностайно просили Світових Контролерів знову
взяти управління в свої руки. Що вони й зробили. І то був кінець єдиного в
світовій історії суспільства альф.
Дикун важко зітхнув.
- Оптимальний склад населення, - провадив Мустафа Монд, - змодельований на
зразок айсберга - вісім дев’ятих під водою, внизу, а одна дев’ята - над водою,
вгорі.
- А чи щасливі ті, хто під водою, внизу?
- Щасливіші, ніж зверху. Щасливіші, наприклад, від ваших друзів, що ось тут, -
кивнув Монд на Гельмгольца й Бернарда.
- Незважаючи на огидну працю?
- Огидну? Вони не вважають її такою. Навпаки, вони її люблять. Вона легка і
по-дитячому проста. Не перевантажує ні голови, ні м’язів. Сім з половиною годин
спокійної, без напруження, праці, а потім таблетка соми, ігри, необмежене
парування й стереоконтактні фільми. Чого ще їм бажати? - запитав Мустафа. -
Правда, вони можуть побажати скорочення годин праці. І, звичайно, ми могли б їх
скоротити. Технічно простіше простого зменшити всі робочі години нижчих каст
до трьох або чотирьох годин на добу. Але чи були б вони від того щасливіші? Ні,
не були б. Більше як півтора століття тому був проведений експеримент з
робочими годинами. Вся Ірландія була переведена на чотиригодинний робочий
день. І що з того вийшло? Почалися заворушення й значно збільшилося вживання
