Дівчинка підстрибом побігла геть і зникла в кущах.
- Чудове створіння, - кивнув Директор, дивлячись їй услід, тоді обернувся до
студентів: - Те, що я тепер вам скажу, може прозвучати як небилиця, нісенітниця.
Адже для непризвичаєних до історії, як ви, більшість фактів з минулого звучить
неймовірно.
І він подав їм вражаючі відомості. Протягом довгих сторіч перед ерою Форда і
навіть кілька поколінь пізніше еротична гра між дітьми вважалася
ненормальністю (“невже!”) й суворо заборонялась.
На обличчях здивованих слухачів з’явився вираз недовіри. Невже бідним дітям
не дозволялося розважатися? Та хіба ж можна так?
- Навіть підліткам, - провадив Директор, - навіть юнакам, як ви...
- Не може бути!
- Так, крім потаємного солодійства й гомосексуальності, вони не знали нічого.
- Нічого?
- У більшості випадків - нічого, до двадцяти років.
- До двадцяти років?! - з недовірою зойкнули студенти.
- До двадцяти, - повторив Директор. - Я ж казав, що історична правда вам
видасться нісенітницею.
- І до чого це призвело? - запитали студенти. - Які були наслідки?
- Наслідки були жахливі, - несподівано втрутився в діалог чийсь густий бас.
Всі озирнулися. Збоку стояв незнайомець - чоловік середнього зросту, з чорним
чубом, орлиним носом, повними червоними губами й пронизливими чорними
очима.
- Жахливі наслідки, - повторив він.
Директор, що був присів на одну зі сталевих погумованих лавок, зручно
