- Ти в який гольф грав сьогодні? - обернувшися, запитала дівчина, що сиділа
ліворуч од нього. - З перешкодами чи в електромагнітний?
Бернард глянув на неї (Форде, та це ж Моргана Ротшілд) і, червоніючи, зізнався,
що він узагалі не грав. Моргана пильно й здивовано подивилася на нього. Зависла
незручна мовчанка. Потім Моргана підкреслено відвернулася й заговорила до
більш відданого спортові чоловіка, що сидів ліворуч од неї.
“Нічого собі початок для сходки Служби Солідарності”, - подумав Бернард,
передчуваючи ще більшу невдачу в досягненні спокути. Розглянутися треба було
як слід, а не бігти до найближчого стільця! Був би сидів тепер між Фіфі Бредло й
Джоанною Дизель. А він натомість втелющився до Моргани. Моргани Ротшілд! О
Форде! Оці її чорні бровища - швидше одна суцільна брова, бо ж вони сходяться
над переніссям. Форде! А праворуч - Клара Детерлінг. Правда, брови в Клари не
зрослися, але вона занадто вже пневматична. А от Фіфі й Джоанна - якраз що
треба. Пухкенькі блондиночки й не занадто тлусті... А тепер той здоровило Том
Кавагучі усівся між ними.
Останньою прийшла Сароджіні Енгельс.
- Ви запізнилися, - суворо сказав президент групи. - Щоб більше цього не було.
Сароджіні вибачилася й тихенько сіла між Джімом Бокановським і Гербертом
Бакуніним. Тепер група була в повному складі, досконалий і цілісний Круг
Солідарності. Чоловік, жінка, чоловік, жінка чергувалися кругом столу.
Дванадцять були готові переплавитися в одного, щоб зійтися, злитися, розчинити
дванадцять особистостей у спільній вищій істоті.
Президент підвівся, осінив себе знаком Т і ввімкнув синтетичну музику:
квазідуховий, суперструнний ансамбль щемливо завів під невтомне биття
