заспокоєння, - я думаю, він шкоди не завдасть.
Шкоди, правда, може, й не завдасть, але без клопотів не обійтися. От хоча б та
манія усамітнюватися. Що практично означає взагалі нічого не робити? Що
можна робити, усамітнившись? За винятком, звичайно, сексу, але ж людина не
може проводити весь свій час у ліжку. Ну, що ще можна робити поза товарист-
вом? Практично нічого. Те післяобідня, яке вони перший раз проводили разом,
видалося особливо гарним. Леніна запропонувала поплавати в басейні
Торкійського клубу, а потім пообідати в “Оксфорд-юніоні”. Але Бернард
заперечив, там, мовляв, буде занадто багатолюдно. Ну, тоді пограти в
електромагнітний гольф у Сейнт-Ендрю? Але знову ні, бо то, бачте, марнування
часу.
- А на що ж його тратити, той час? - здивовано запитала Леніна.
Очевидно, на прогулянку пішечки в Надозерному краї. Саме це запропонував
Бернард. Приземлитися на вершині Скідо й поблукати пару годин у вересовій
пустці.
- На самоті з тобою, Леніно, - сказав він.
- Але, Бернарде, на самоті ми будемо цілу ніч.
Бернард почервонів і опустив очі.
- Я хотів сказати: поблукаємо на самоті, поговоримо, - промимрив він.
- Поговоримо? Але про що? Ходити й говорити - дивний спосіб провести день.
Нарешті вона переконала Бернарда, хоч як той опирався, летіти в Амстердам на
чвертьфінал чемпіонату з боротьби жінок-важкоатлетів.
- Знову в натовпі, - бурчав Бернард, - завжди в натовпі...
І до самого вечора Бернард був уперто нахнюплений, не хотів розмовляти з
друзями Леніни, яких вони зустріли в барі сомного морозива в інтервалах між
