84) Плютарх описзє сптуацию инакше. Анто-нїй не пише жінцї про те, що Октавій готує ся іти на него війною, а тілько, що він сам іде війною на Октавія. Жінка не просить у него дозволу вернутись, але сама вертає почувши, що Аетонїй уже в Александрії. Розумієть ся, що й Церазь при її повороті до Риму не потребував оповіщати їй сеї новини, яку вона знала й без него.
85) Плютарх висловлює думку, що Цезарь знаючи про наново навязані зносини між Антонїєм і Клеопатрою, навмисно позволив сестрі їхати на схід, щоб в разї непринятя її Антонїєм мати привід до війни.
86) Реєстр Антонїєвпх союзників узятий із Плютарха. Малх — у Плютарха Мавх ; Иолемон у него царь Понту.
87) Плютарх оповідає, що Аитонїй з намови Клеопатри пізнїпше вислав своїх людей до Риму 8 наказом — викинути Октавію з його дому ; вона
- 172
з плачем випровадила ся з пего, забравши з собою й Аптонїевих дітей.
88) За порадою Енобарба Аптонїп справді" велів Клеопатрі з Атеп вертати до Алексаидрії, але вона боячи ся, щоб Октавія зпов пе з юбула його пріїхильности, підкупила Канїдня, і сей ви-єднав у Аптопїя дозвіл — брати Клеопатрі участь у поході.
89) Кулїшів перек.їіід у сьому місці неясний і невіраий. У Шекспіра читаємо дословно : „Коли запряжезіо разои коня з кобилою, то иаппавду кіні> тут зайвий, бо кобпла поеитнме на собі вояка й П')ГО коня."
90) У Плютарха і;ін пазвянип ІІофеймос Іра — Ейрою ; в Римі про се говорить сам Це-зарь, див. ноту 10.
91) У Плютарха К.іеопатра довідавшись, що Цезарь заанв Торину каже: „Хибан; се нещасте, коли Цезарь сидить коло Торинп?" По грецьки Tcp'jvY] значить колотюшка. Зрештою місцевість Торина зовсім незвісна.
92) Перед прибутєм Цезаря до Гредиї визвав його Антонїй па поєдинок, а в разі, як би сего не хотів, велів предложити йому звести рішучу бптву на фарсальськім полі, де бив ся Цезарь з Помпеем. Октавій не звертав ніякої уваги на ті предложеня.
93) По Плютарху у Антонїя було в пристані коло Акциюм пе 50, а 500 кораблів.
94) По Плютарху навіть Канїдпй перед самою битвою коло Акииюм радив Антонїеви відіслати Клеонатру до бгппта і бити ся з Цезарем па суші. П іютарх подає також отсей епізод, вкладаючи подібні слова в уста одному старому ка-пітанови від піхоти.
- 173 —
95) На;звп головних воєводів узято з Плю-тарха.
96) Наі5ву Тавра подає П.іютарх, але не подає про него пїякої докладнїпшої звістки.
97) Плютарх твердить, що Клеопатра вже ПіЗред битвою мала н;іаір утікати і що загалом тому тілько намовила Антонїя битись на морі, щоб самій бути безпечнїйшоїо, а не з огляду на шанси иобідп.
98) Илютарх оповіїие, що Антонїєві лєґіона чекали ще сім день на него по битві під Акадюм, ждучи ііого повороту і не
