хогячи піддати ся Це-зареви. Аж коли Кааїдий нічю покинув табор і перейшов до Цезаря, коли те саме зробили й ИН1СІ ґеііерати, пе лпш.іЛО ся леґіонам нічого, як піддати ся таїсож. Варто зазначити, що Доміцпй Енобарб покинув Аптопїя що перед битвою під Акппюм. а не в Александрії, як представляє Шекспір.
99) Плютарх оповідає, що Аетонїй утікши за Клеопатроіо з під Акциюм, потім розстав ся з нею, блукав якийсь час у товаристві двох вірних людей по морі і хотів відібрати собі житє. Аж згодом завезли його товариші до Александрії, де вій застав Клеопатру заняту перетяганєм кораблів із Середземного на Червоне море, щоб утікати з бгинту геть на схід, де б іі не міг догонпти Цезарь, Усе те Шекспір минув.
100) Ся сцена розмови Клеопатри з Ан-тонієм по Гілютарху відбула ся на кораблі по битві під Акциюм.
101) R битві під Філлїппами Октавій Цезарь був побитий Брутом і мусів утікати.
102) Плютарх оповідає, що коли Антонїй і Клеопатра хотіли иавязатп переговори з Цезарем, не могли знайти при собі нікого вір-іого і мусіли
- 174 -
доручити посольство старому вчителеви своїх дітей Евфронїєви.
103) Зміст посольства взято з Илютарха.
104) По Плютарху Цезарів відаущенець, висланий иіш до Клеопатри, звав ся Тирсос.
105) Сей другий впзов Цезаря Антонїем оповідає Плютарх пізнїпше, перед остатньою битвою під мурами Алексапдрії,
106) Плютарх оповідає, що Тирсос розмовляв з Клеопатрою довше і частШше, ніж иньші, і дізвавав від неї особливих почестей, так що Ан-тонїй попав у скажену заздрість, а може п бояв ся, щоб Клеопатра таки не видала його Цезаревп.
107) Натяк па псалом ХХП, 12, де сказано: „Дужі Васаньскі бики обступили мене і рознима-ють на мене свої ротп немов нажирливий ревучий лев." Шексиір не вагав ся вложити в Анто-нїєві уста такого цитата, зрозумілого для начитаних у Біблії Англїчіїн, хоч зовсім, суперечного з історичним характером драми.
108) У Плюгарха Антонїй ніде анї одним словом не докоряє Клеопатрі.
109) Цезаріон, син Клеопатри буцім то від Юлїя Цезаря. Антонїй зробив його був королем Єгипту, Лїдиї, Сирії і Кипра.
110) У Плютарха Цезарь не проявляє спів-чутя до Антонія, а тілі.ко побоюване, щоб Клеопатра не знівечила своїх скарбів.
111) Ніч перед битвою Антонїй провів у веселощах і виголосив до своїх прислужників нро-мову, що зворушила їх до слїз.
112) Взято майже докладно з Антонїєвої промови у Илютарха.
113) Плютарх оповідає, що опівночи перед днем смерти Антонія чути було серед загальної тиші в Александрії гармонійну музпку і окрики
