- 24 -
Ц є з a p ь. Не суліни ся, Добродію ; бо се мій обовязок. (Виходять).
Сцена пята.
Адексавдрія. Сьвітлиця в палатах. Входять Клсопатра, Харміяна, Іра та Мардаяа.
К л Є О 11 а т р а. О Харміяно !
Харміяна. Що, мі)Я царице? К л є о II а т р а. Га, га !... Дай я напю ся мандраґори^*).
Харміяна. Про що, царице?
К л 00 D а т ра. Хочу їй ресіїати Безодню часу, поки мій Антонїп...
X а J) м і я н а. То надто много думаьш про нього.
К л є о U а т р а. Се зрада!
Харміяна. Ш, не .і|)ада, я в тім пе!ша'*). К л є о п а т р а. Евнуху Мардияне !
М а |) д і я н. Що, царице? Що вгодно ?
К л є о п а т р а. Я тепер не хочу слухать Пісень твоїх. Teuep мені не вгодно
- 25 —
Нічого від євнуха. Ти щасливпп, Що, будучи кастратом, не буяєш Думками своїми поза Єгиптом. Чи ти любить умі«ш?
М а р д п я н.
Так, царице.
Клеоиатра. Чи справдї ВМІ6Щ ?
М а р д п я н. Нї, не справдї, Царице милостива : бо нічого Не можу я робити, опріч того, Що справдї чесно му їв би чинити. А почуття палкі у мене, і я мислю Нро те, що й Марс з Венерою робили. Клеопатра.
0 Харміяно ! як тобі здаєгь ся,
Де він тепер? Стоїть, сидить, чи ходить? Чи на коні? Який той кінь щасливий! На нїм Антинїн їде ! Грай же, коню ! Чи знаєш ти, хто сс тобою їде ? Полу-Атляс земного сього сьвіта, Щит і шолом людей. Чо він говорить. Або хоть шепче . „Де моя гадючка З старого Нїлу"? Так мене зове він. ^авай знов солодко себі труїти ! Йому про мене думати! Я чорна Від Фебовох любовних поцілунків,
1 час в'оравсь глибоко в мої щоки. Лобатий Цссіарю ! як був ти з нами, Була тодї я ще царським кусочком, 1 сам
