Л 6 П І Д. Мій Енобарбе, се-б ти добре дїло Зробив собі на славу, коб гетьмана Свого схилив до лагідного слова*^).
- 32 —
E HO б ар б. Благатиму його, щоб обзивав ся По свиііиму. Розсердить ііиго Цезарь, Нехай тодї Аптонїіі пошрай На Цезаря авиш голови, не^ай говорить Так голосно, як Марс. Кляиусь Зевесом, Будь борода Антонїя у мене, Сьогодні-б я її не брив.
Л є п і д. Тепер не час приватаі>ш дрочитись.
Е н о ба р б. Усякий час нро ту годить ся сираву, Котру він сплодив.
.1 є п і д.
Та шала все мусить Дорогу дать великій !
Е н о б а р б.
Ні, не мусить, Коли мала перед великою иостала.
Л є п і д. Се ти в гиїві говориш. Не воруште Вже попіл! Ось Аигоиїи благорі^днип. Входять Антопій і Веитідий. Ен о бар б. А онде Цезарь.
Бхидать Цезарь і Агріппа. А н т о н ї її. Як буде згода в нас, Вентідпе, То в Иарфио !
Цезарь. Не знаю, Меценате : Спитай в Аґріппн *^).
Л є п і д.
Блаї ородні друзї ! Те, що злучило нас, було велике : Нехай же менше нас не розлучає.
Кого покривджено, розсудим тихо ; А голосно про наші чвари спорить, Се не ЛІЧИТИ рани, а вбивати. Тим, благородне товариство, будем (Я вас молю, я вас благаю пильно) Торкатись до гіркого словом тихим, Щоб не пошкодити докором справі.
А н т о н ї й. Гаразд говорить. Хоть би ми стояли, Готові до війни, вже перед військом, Я-б так чинив.
Ц є з а р ь. Бувай здоров у Римі І
А н т о н ї й. Спасибі.
Ц ез ар ь. Ну, сідаймо-ж.
А н т о н ї й.
Сядь, мій пане.
