Це з арь. Ти поламав пункт нашої присяги. Язик твій не повернеть ся корити Мене так само.
Л є п і д. Цезарю, вгамуй ся!
А н ї о н ї й. О, нї, Лепіде ! нї, нехай говорить. Він каже, ніби я про честь не дбаю,
— 36 - •
A честь моя йіенї сьвята. Що дальше? Ну, Цезарю, так кажеш: пункт прасяги?
Ц езарь. Допомагать мені оружно й дружно, Як попрошу ; а ти мені відмовив Сього й того.
А н т о н ї й. Ш, занехаяв, лучче. І се у ті отруйливі години, Як я й себе не памятаю. Каюсь Перед тобою так, як тілько можу. Отвертість ся не поменшить моєї Великостн, анї могутність стійна Без щиростп. Се правда, Фульвія повстала На тебе, щоб мене з Єгипту визвать. А я, мотив безвинний, вибачіння Прошу у тебе, скільки з честю згідно.
Л є п і д. Се благородно ти промовив.
Меценат. Не налягайте більше вже, будьласко, На свари. Щоб забути їх до разу. Згадайте, що теперішня нотреба Велить миритись вам.
Л є ц і д.
Се мудре слово ! Енобарб. Або так: позичте один у одного нриятельства на хвилину, а потім, коли не чутимете більш нічого про Иомпея, можете вернути його знов. Буде ще в вас час гризти ся, як не матимете нічого більш робите.
А н т о н ї й. Ти воїн тілько ; більш не озивай ся.
Енобарб. А я був би й забув, що правда мусить мовчати.
- 37 -
A н т о н ї н. Ти шаетнш раду : то вже більш нї слова.
Е н о б а р б. Ну, ну вже ; я ваш обережний Еаоїінь.
Ц є з а р ь. Мені не прикрий зміст його промови, Лиш спосіб. Тож здаєть ся неможливим Дружити нам, коли удачі наші Так ріжвять ся в своїх проявах? Тілько-ж, Коли-б я знав, який обруч нас звяже, Я збігав би за ним усю вселенну.
А ґ р і п п а. Дозволь же, Цезарю...
Ц езарь.
Кажи, Аґріппо.
А ґ р і п п а. Із матірнього боку б у тебе Сестра Октавія, урода дивна, А він, великий Марк Антонїй, саме Вдовцем зоставсь.
Цез ар ь.
