Посланець. Найкращим звязком : в ліжку.
Клеопатра.
Харміяно, Я блїдну.
Посланець. Так, царице, одружив ся.
Клеопатра. Щоб на тебе чума насїла люта ! (Бе його). Що ти сказав ? Геть звідсї, підлий рабе 1 (Бе зпов).
— 50 -
A то повидираю тобі очн, Як мячикн, і обірву волосгє. Шмагатиму тебе залїзниві пруттем, Варитиму в розсолі, у гіркому Квасилї.
Посланець. О царице милостива ! Я тілько вість ирннїс, не був там сватом.
Клеопатра. Скажи, що се неправда, — цілу область Тобі я подарую, і пишатись Фортуною своєю будеш; а що била Тебе, се буде карою для тебе За те, що огорчив мене ; ще п надто Нагорожу тебе я так дарами. Як ти у скромности своїй попросиш.
Посланець. Він одруживсь, царице.
Клеопатра.
О поганцю !
Ти Жев аж надто довго. (Виймає кинджала).
Посланець.
То втікаю... Не провинив тобі НЇЧ11М, царице І (Виходить). X а р м і я п а.
Царице дорога, опамятан ся: Сей чоловік безвииен.
Клеопатра.
І безвинні Не улизеуть від громоної стрілки. о, зникни, потони, вгипте, в Нїлї ! Наитихші твори, в гадин обернїтесь ! — Кликніть раба назад. Хоть я й безумна, Та не вкушу його.. Кликніть!
- 51 —
X a p м і я н a.
Боїть ся йти.
Злякав ся,
