Ріехай мене... Ні, люба Харміяно,
Нехай не кидає мене на віки!
Хоть він з одного боку і Ґорґона,
А з другого все-ж Марс, Нехай Алексас
Спитає і про зріст її. Пожаль ся
Мене, та не словами, Харміяно...
Ведіть мене в мою опочивальню. (Виходять).
Сцена іпеста.
Коло Мізенума.
Труби. Входять Помпей і Мевас з одного боку з бубнами
і тулумбасами, з другого Цезарь, Лепід, Антонїй, Енобарб,
Меценат і воїни.
Помпей. Тепер мої заложники у вас, а ваші У мене : поговорим, поки битись ^'j.
Ц є з а її ь. Воно найлучче перш поговорити. Тим ми й послали списані до тебе Поперед себе всї уступки наші. Коли ти зміркував, то об'яви нам : Чи ти грізний свій меч сховаєш в піхву, І у Сицилїю назад спровадиш Відважну молодїж, яьій пнакше Тут доведеть ся гинуть ?
П о м п є й.
Слухайтє-ж Ви три реґенти зверхнї сего сьвіта, Зевесові намістники найвисші ! Не знаю, чом би й панотцю мойоаіу Зостати ся без помсти, мавпіи сина І друзів тут, коли сам Юлій Цезарь, Що Бруту благородному являв ся,^**)
— 54 -
Вас під Філїппаїни за себе в бою бачив. А що иодвиїло КассЕЯ блідого Конспірувати? За що Бруг шановниіі І чесний Римлянин у Капітолї Кров розливав з гроаіадкою піалою Вворужеипх любоїіників свободи?... Щоб чоловік був тілько чоловікоаі. Отсе-ж і я для того Фльот сиорудіїв, І злющпн океан під низі запінивсь. Сим Фльотоаі я завзяв ся покарати Ненавндних Риі\ілян за їх невдячність До благородного мого отця*'). Ц є з а р ь.
Про шсне.
Антоні" п. Не залякаєш нас, Пошпеїо, фльотом ; Промовимо до тебе і на морі, А на землі, ми знаваї, ми багатші.
П о м п є й. Ти справді" на землї багатший мене Моїм отецьким домом^*^). Та за?уля Не не собі гнїздіі : то й зоставап ся У нїм, поки твоя снага.
