Менас. Хіо-ж не схотів би собі такої жінки ?
Енобарб. Не той. хто сам не такий, не Марк Аптонїй. Вернеть ся він до свовї єгипетської страви. Т<;дї зітхання Октавії роздмухають огоаь у Цезарі і, як я сказав уже, те що дружбу їх покріпляв, зробить ся знарядом до Гї розриву. Антоніева любов буде тааі, де вона єсть ; тут він одруживсь тілько з кори-стною нагодою.
Менас. Може п справдї так буде. Ну, добродїю, хочеш па поклад? У мене в віват про тебе.
Енобарб. Я прийму його, добродїю. Ми призвичаїли наші пельки в Єгипті.
Менас. То ХОДЇМО-Ж. (Виходять).
Сцена сема.
На покладі Помпеєвої їалери, кодо Мізенума. Музика. Два чи три слуги готовлять бенкет.
U Є р В н й слуга. Зараз будуть, товаришу. В нньшого бадилле вже розхиталось у ко-ріннї. Найменший вітерець повалить їх.
— 60 -
Другий. Лепід розчервинїв ся.
11 ер в nil. BuHQ примушували його випивати й милостинне питтє.
Другий. Скоро которий торкнеть ЄЯ до болючого місця другому, він зараз вигукує : яГодї" ! Лагодить їх благаннем, а себе питтбм.
II ер вий. Та ще більшу ііідійма війну між собою і своїм розумом.
Другий. Що то значить: здобути імя в товаристві великих людей ! На одно-б мені вийшло мати в руках тростину, яка не може помогти ліенї, як і бердиша, яки.и не можу рубати.
П є р в и й. Велиіга сФсра, в котрій ьертиш ся так, що на тебе ніхто не вважає;, се все одно, що порожні ямки, де-б треба бути очам. Вони тілько поганять вид.
Яса ясує. Входять Цезарь. Аіітонїй, Помпегі, Леиід, Аїріппа, Меценат, Епобарб, Мрні.с із ппьшим отамннпвм.
Антоні Й (до Цезаря). Так вже у них, добродію, ведеть ся, Що по своїм знакам на піраміді Вважають, чи велика повінь Нїла. По повені" вже знають: буде голод, Чи урожай. Що Bu<uua повінь буде, То біліше і надїї. Як просякне. Ратай ї^ерно po.ioYs по глеюцУ, І незапаром поспівав жниьо.
Лепід. Чудні в пас там гадюки.
Антонїй. Еге, Ден іде.
Лепід. То се ваші вгнпетські гадюки виводять ся з глею за підмогою сонця ? Так і ваші крокодили ?
