- 62 -
П о W П є ii (стиха).
Здаеть ся, тп із глузду зсунувсь. Що там ?
(Іде па бік). М Є п а с. Усе я шапкував твою Фортуну.
II о ПІ и є и. Служив піенї ти вірно. Ну, що дальше? — Панове, веселітесь.
Антоні" й. Бережа ся, Лепіде, пісків сих. живих : бо втонеш.
М є н а с. Чи хочеш над всім сьуітом панувати ?
11 о йі п о й. Що се тп кажеш '?
М є н а с. Чи хочеш над ьсїм сьвітом пануаатн? Ще раз кажу.
II о НІ п є Іі.
Як же-б воно так. сталось ? М є н а с. Згодп ся тілько, і, хоч я здаюсь убогим, А дам тобі усю ві'еленну ^'^). II ом п єн.
Добре впив ся? М єна с. Нї, я, Иомпею, вдержувавсь від кубка. Зосьміль ся, і зелінилі Зевессм будеш, Що обіймає океан і ueot». Усе твоє, аби СХОТІВ.
II о м п є іі.
Та як же? М є н а с. Сї сьвітовладцї три, сї тріумиірп На кораблі у тебе. ІІереріжлю
Каната, і як на безкраїм будем, Тоді' до горла — і твоя вселенна.
П о м п є й. Ах ! се тобі зробпти б мовчки треба. У мене се була-б гидота, в тебе — Хороша служба. Ти повинен знати, Що не користь моєю честю аравить, А честь користю. Каіі ся, що язпк твій Так зрадив діло. Колиб потай віене Зробив ecu, я потім похналив би; Тепер же мушу ганити. ІІокпнь і пянствуп !
М є П а є (сам до себе). Коле такої,
То я за блідолицим твоїм щастбм Не буду більш тягатись. Хто шукає Та й не бере його, коли йде в руки, То вже й не знайде.
Помиє и.
Се Лепіду кубок. А н т о н ї й. Несїть його на беріг. Я, Помпею, За нього випю.
Е н о б а р б. До тебе. Menace! М є н а с. Здоров будь, Енобарбе!
П о м п є й.
