Кл є о п а т ра.
Ну, а Я1МГО віку ?
П о с л а н є ц ь. Царице, вже вона була вдовою.
Клеопатра. Вдовою? Слухай, Хираііяио.
-- 75 —
Посланець.
Мабуть Під трнцять має.
Клеопатра. Бу, а на облоччб? Чи довговида, чи кругленька? Посланець.
Кругла^ Аж надто кругла.
Клеопатра.
Із таким облвччбм Найбільш бувають люде безголові. — Яке волоссе ЦЬВІТОЙІ?
Посланець.
Так, брунатне. А лоб низесенький, їй до ваодоби.
Клеопатра. Ось золото тобі, та не гнїви ся, Що так з тобою обійшлась я гостро. Я знов тебе пошлю : бо помічаю. Що ти до дїла здатен. Приготов ся.
Листи готові вже. (Виходить посланець).
X а р м І Я н а. Хороший хлопець.
Клеопатра. Се правда. Шкода, що так стрепенула. А справді', як він каже, ся тварюка Не стоїть дорого.
Ха р м іяиа Таки й нічого.
Клеопатра. Величне бачив він, то й мусить знати.
Харм і я н а. Ще>б нї, Ізидо ! при тобі служи:{ши.
Клеопатра. Ще про одно-б спитати, Харміяііо...
— 76 -
Бу, та навпослї. Проведеш до мене, Як попишу листи. Ще все наладжу.
X а р аі і я н а. Я в тім порукою тобі, царице. (Виходять),
