І всїх прихильних до тебе на помсту. Розвеселись, нам дорога до віку.
А ґ р іп п а. Витаю й я !
Меценат.
Витаю, люба панї! У Римі всі серця тебе кохають І спочувають. Тільки перелюбник Антонїн, без ваги в своїй розпусті, Тебе цураать ся і всю потугу Оддав блудницї, що на нас воюв.
О ктав і я. Чи так же бо воно, мій любий пане?
Ц є з а р ь. Са певне, люба сестро. Не турбуй ся
І покажи, що ти терпіти вмієш. (Ваходнть).
- 83 — Сцена сема.
Антонїїв табір кодо мису Акциіом. Входать ІСпеопатра і Евобарб.
К л Є О II а т р а. Подякую тобі за се, будь певен.
Е н об а рб. За що-ж, за що, за що се?
К л є о п а т р а. Розраював еси мені похід сей. Мовляв : не лнчить^^) .
Е U о б а р б.
А хііба не правда?
Клеопатра. Коли нема тут протне нас нічого, Чом нам не буть персоною своєю ? Е Н о б а р б (сам до себе). Ну, тут менї-б годилось відказати: Як запрягти кобили з жеребцями, Пропали-б жеребці": бо кобилиці Замчали-б воїна з конем у купі ^^)
Клеопатра. Що ти там мимриш ?
Е н о б а р б. Тут бувши, ти Антонїя туманиш, Береш від нього серце з головою І^ час і все, що мусїла б щаінтн. Його вже й так за легкість винуватять, І в Римі кажуть, що тут гетьманув Фотнн євнух з дівчатами твоїми ^^).
Клеопатра. Щоб він запавсь, тон Рим ! щоб черви ззїли Ті язики, що против кас говорять ! Ми мусимо нести тягарь військовий ; На те я п голова в мойому царстві,
- 84 -
Щоб тут мені явитись за мужчину. Мовчи. Позаду в вас я не зістанусь.
Е н о 6 а р б. Мовчатиму, та ось сам імператор. Входять Антоній і Кавїдий.
А н то НІ й. Се дивна річ, Канїдпп, що так хутко Приплив він із Тарента і Брундуза, Через Іонськс море, і зайняв Торину. — Ти чула се, МОР коханнь?
