К а н ї д и й. Час вагітной новвнааш й що хвиля
Новую родить. (Виходять).
Сцена осьма.
Долина близьЕО Акциюма. Входять Цезарь, Тавр, отаманив і прибічники.
Ц Є З а р ь. Мій Тавре!
Тавр. Мій добродію ! Цезарь.
Не бий ся На сусї, і держи все військо в купі. Не зачіпай їх, поки ми все зробим На морі. Не вхилян ся від наказу, Що тут я прописав. Фортуна наша Лежить на цім великому моменті. (Виходять). Входять Антонїй з Еаобарбом. А н т О н ї й. Комінника поставмо під узгірем, Щоб бачити, як Цезарь буде битись. Звідсіль лічитимемо кораблі всї І зватимем, що нам чинити. (Виходять).
Входить Канїдий ідучл з піхотою по однім боці сцени,
а Тавр, намістник Цезарів, по другім. Як вийдуть за сцену,
чути галас морського бою.
Боевий галас. Вертаєть ся Енобарб.
Е н 0 б а р б. Пропало, все пропало. Я не можу
- 88 —
Давитись більш. Єгиаетськвн отаман, Антонїяд вже демен завертав Втікаючи з свиїлш корабляаш Шїстьдесятьма. Менї на се дивитись — Одно, що стратить очи !
Входить Скар. С ка р.
О небесні Боги й богині ! о синоде вічних !
Е ноб а р б. Чого ти? що тааі ?
Скар.
Половина сьвіта Ііогибла від безпутної теліноти. Процїлували ти царства і землї.
Е н о б а р б. Ну, як же бють ся ?
С к а р. Ми, шов од зарази Валяємось, мредіо ; а диіса відьма Єгипетська, — бодай її проказа ззї.іа! Як боротьба була мов ті близнята, Що розпізнати трудно, наші брала Ще U гору — мов корова та від ґедзя У червці пружить паруси, втїкае^^).
