Клеопатра.
Тілько Невдалого дивує вельми скорість**).
А н то н У н. Карлючка добра, і наплуччиц воїн Не док(фив би так нам за недбальство. Канїдий, ми з ним н»»бб.ліось на морі.
Клеопатра. Ііа морі : а то як же?
Канїдий.
Для чого-ж се, Мій пане, хочеш з ним так воювати?
А н то нї и. Бо він зосьміливсь нас на море визвать.
Е н о б а рб. То й ти-ж його на одноборство кликав, Мій пане.
К а н ї д п й. І на бій коло Фарсало, Де бив ся Цезарь із Иомпеем ^'^). Тілько-ж Він ухиливсь від сього викликання : Не вигодно. І ти зроби так само.
Е н о б а р б. У тебе Фльот не так то уворужен. Твії матроси муляки, женцї і всяка Привіусом навербованая челядь.
— 85 —
A в Цезаря той фльот, що бпв Поашея. Легкії кораблі, твої ж важенні. Нема безчестя на морі не битись, Коли ти наготовив ся на сусї.
Анто ній. На торі, нї; на морі !
Е н о бар б.
Ти вречеш ся, Достойний пане, боевої слави, Що на землі здобув, розстроїш військо, Що звикло добре воювати пішки. Ти звернеш з найпевнїйшої дороги І віддасись невірному случаю.
А н т о н ї й. Ні, бюсь на морі.
Клеопатра.
В мене шість десятків Парусників. Не має Цезарь луччих ^*).
А н т о н ї й. Ми зайві спалимо і, покріпивши Себе запасом, рушимо на Акций Назустріч Цезарю; коли-ж не сила, То воюватимем на сусї.
Входить посланець.
Що там? Посланець. Новини вірні: Цезарь взяв Торнну.
А н т о н ї й. Він сам там ? Се річ неможлива. І то вже дивно, що його там військо. — Канїдий, девятнацять легіонів