таїгий упадок, Або твого вбачати захід сонця. Дозволь теиер мені тебе оплакать Такими царственними слїзми, Як в серцї кров, Fjoxauuii брате, Товаришу моїх високих думок, В верховнім пануванні" побратиме, Перед лицем війни мій друже вірпиіі. Руко моя правице і те серце, В котрім мої горіли власні мислі, — Що звізди наші розійшли ся різно, І ми не порівняли ся. о друзї!... Та нї, про се скажу я ииьшим і/азозі **^').
(Входить посланець). Його посольство ди«ить ся крізь нього. Послухаймо, що с::аже. — Від кого ти ?
П о с л а н є ц ь. Від бідної тепера Єгиптянки. Моя цариця й пані зачинилась В останньому маєтку, монументї, І хоче знати, що за думка в тебе,
— 141 —
Щоб наготовитись у ту дорогу, Що мусить...
Це зар ь. Ні, нехай не пада духом. Я сповіщу через когось із наших, Як чесно і любовно ши рішали : Бо Цезарю жорстким не личить бути.
Посланець. Нехай храНЯТЬ боги тебе на віки ! (Виходить).
Ц є з а р ь. Іди до мене, Прокулею. Скажеш їй, що не хочемо її знижати. Розваж її, як страсть її накаже, Щоб у св!іїм велпчестві ударом Смертельним нас вона не побідила. Бо жпзнь її у Римі буде вічним ТріумФом нашим *'*^). Поспішай до неї І принеси, які слова вона иро.^ювнть, І як її ти знайдеш.
П р о к у л є й.
Сповню все, Цезарю. (Виходить).
Цез а р ь.
Іди ц ти Ґ«^лле. — Де Долябелля? В поміч Проку.аею !
(Виходить їадь).
Усї. Гов, Долябелло !
Ц є з а р ь. Нї, нехай, зоставте. Згадав я, що вже має нньше діло. Він хутко слобонить ся. Ми ж ходімо У жій намет. Там бачитиме кожен, Як не ХОТІВ війни я починати, Як стиха промовляв я у иисаннях.
Ходімо, покажу тепер усе вам ^^^j. (Виходять).
- 1*2 -Сцена друга.
Алексапдрія. Сьвітлиця в монументі. Входять Клеопатра, Харлгіяна та Іра.
Клеоиатра. Моє одчаяннб вже починав ЖизіїБ луччою робити. Се йіізерно Буть Цезарем. Він не Фортуна, Він хлопець у Фортуни : все те робить, Чого вона захоче. Се-ж велике дїло — Зробити так, щоб иньше все скінчити, Скрутить припадок, закувать пригоду. Приспить воно нас, і не схочеш Вживати більше гною, що і старця, І Цезаря годує. Проходять до дверей монумента Прокулей, їаль і воїни. II р о к у Л Є п.
