У майбутньому продовження тривалості життя не залежатиме від легендарного “фонтану молодості”. Імовірніше, цього досягатимуть, поєднуючи такі методи:
Вирощування нових органів на заміну старих, що зносилися чи захворіли, за допомогою інженерії тканин і стовбурових клітин.
Споживання коктейлю з білків і ферментів, що активізують механізми відновлення клітин, регулюють обмін речовин, “накручують” біологічний годинник і зменшують окислення.
Застосування генної терапії, щоб модулювати гени, які можуть сповільнити процес старіння.
Підтримання здорового способу життя (вправи і здорове харчування).
Використання наносенсорів, щоб виявляти такі хвороби, як рак, за багато років до того, як вони стануть проблемою.
НАСЕЛЕННЯ, ЇЖА І ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
Одне питання не дає спокою: якщо середня тривалість життя збільшиться, то чи не страждатимемо ми від перенаселення? Цього ніхто не знає.
Відтермінування старіння тягне за собою цілу низку соціальних наслідків. Якщо ми житимемо довше, то чи не стане Земля перенаселеною? Дехто зауважує, що людське життя вже й так істотно продовжилось - лише за сторіччя середня тривалість життя людей зросла з сорока п’яти до сімдесяти, а потім і вісімдесяти років. Однак замість демографічного вибуху відбувається радше щось протилежне. Оскільки люди тепер живуть довше, то вони роблять кар’єру й не поспішають народжувати дітей. Насправді корінне населення Європи сьогодні різко зменшується. Отже, якщо люди житимуть довше й заможніше, то, можливо, вони народжуватимуть дітей через більші інтервали і загалом матимуть не так уже й багато нащадків. Маючи попереду ще багато десятиріч молодості, люди відповідно плануватимуть своє життя й не поспішатимуть народжувати дітей.
Інші твердять, що люди відмовлятимуться від технологій продовження життя, тому що вважатимуть їх протиприродними й такими, що суперечать їхнім релігійним переконанням. Справді, як свідчать неформальні опитування широкої публіки, більшість людей уважає, що смерть цілком природна й надає життю сенсу. (Втім, у цих опитуваннях переважно брали участь люди молодого й середнього віку. Якщо ви підете в притулок для людей похилого віку, де люди слабішають з кожним днем, постійно терплять біль і чекають смерті, й поставите їм те саме запитання, то, можливо, ви почуєте зовсім іншу відповідь.)
Греґ Сток з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі каже: “Поступово наші сумніви щодо намагання уподібнитися Богу й наші тривоги стосовно продовження тривалості життя поступляться місцем новій мантрі: “Де роздобути пігулку?”22
У 2002 році, використовуючи найновіші демографічні дані, науковці обчислили, що зараз на Землі живе 6 відсотків усіх будь-коли народжених людей.23 Річ у тім, що впродовж історії людства чисельність населення Землі переважно коливалась довкола цифри мільйон. Люди були змушені тяжко добувати їжу, якої було обмаль, і тому населення не зростало. Навіть у пік розквіту Римської імперії чисельність її населення, за оцінками науковців, становила лише 55 мільйонів.
Однак у минулі 300 років населення світу різко зросло - водночас із розвитком сучасної медицини й промисловою
