Фізика майбутнього

пояснив мені, що тепер, коли американські й російські астронавти ось уже кілька десятиріч літають у космос і тривалий час перебувають в умовах невагомості, науковці розуміють, що від цього в людському організмі відбуваються значні зміни: слабшають м’язи, кістки й серцево-судинна система. Людський організм еволюціонував упродовж мільйонів років, увесь час перебуваючи в гравітаційному полі Землі. Якщо людина потрапляє в слабше гравітаційне поле на тривалий час, усі її біологічні процеси порушуються.

Російські астронавти, що провели в космосі близько року, повертаються на Землю такі ослаблені, що насилу можуть повзти. Навіть якщо щодня робити фізичні вправи, м’язи в космосі атрофуються, кістки втрачають кальцій, а серцево- судинна система починає слабшати. Декому для відновлення сил потрібно кілька місяців, а деякі зміни можуть виявитися незворотними. Політ на Марс може зайняти два роки, і за цей час наші астронавти можуть так виснажитись, що, прибувши на місце, будуть не в стані виконувати свою місію. (Один спосіб розв’язання цієї проблеми - розкрутити космічний корабель, від чого всередині нього утвориться штучне тяжіння. Це той самий принцип, завдяки якому можна крутити над головою відро з водою, і вода з нього не виливатиметься. Але це страшенно дорого, оскільки щоб обертати корабель, потрібне важке обладнання. Кожний фунт додаткової ваги збільшує вартість місії на 10 000 доларів.)

ВОДА НА МІСЯЦІ

Одне недавнє відкриття може серйозно вплинути на характер майбутньої місячної програми: на Місяці виявили лід, що, ймовірно, залишився від давніх зіткнень із кометами.² У 2009 році місячний зонд НАСА LCROSS (Lunar CRater Observation and Sensing Satellite — Космічний апарат для спостереження і зондування місячних кратерів) і його ракета-носій Centaur врізалися в Місяць на швидкості 5600 миль на годину поблизу його південного полюса. Утворився факел з пилу заввишки майже з милю і кратер діаметром приблизно 60 футів. Телеглядачі були розчаровані відсутністю обіцяного видовищного вибуху, однак це зіткнення дало багато важливої наукової інформації. У пилі, що здійнявся над поверхнею, виявили близько 24 галонів води. А 2010 року науковці зробили приголомшливе відкриття: ті уламки порід на 5 відсотків складаються з води - отже, Місяць насправді вологіший за деякі ділянки пустелі Сахара.

Ця інформація може мати велике значення - вона може означати, що в майбутньому астронавти зможуть використовувати поклади льоду під поверхнею Місяця для ракетного палива (добуваючи з води водень), для дихання (добуваючи кисень), для захисту (оскільки вода поглинає радіацію) і для пиття, очистивши цю воду. Отже, це відкриття може здешевити майбутні польоти на Місяць на сотні мільйонів доларів.

Це відкриття також може означати, що наші астронавти зможуть використовувати природні ресурси Місяця - лід і мінерали - для створення і подальшого постачання постійної бази на Місяці.

СЕРЕДИНА СТОРІЧЧЯ (ВІД 2030 ДО 2070 РОКУ)

ПОЛІТ НА МАРС

Президент Обама, приїхавши 2010 року до Флориди, щоб оголосити про скасування місячної програми, водночас залишив можливість для польоту на Марс. Він підтримав фінансування наразі ще не визначеної важкої ракети-носія, яка мала б колись доправити астронавтів у дальній космос, за межі орбіти Місяця. Президент припустив, що, можливо, він доживе до того дня, коли - мабуть, десь у середині 2030-х років - наші астронавти ступлять на поверхню Марса. Дехто з астронавтів, зокрема Базз Олдрін, завзято підтримав план Обами, оскільки в ньому не йшлося про Місяць. Олдрін якось мені сказав, що на Місяці Сполучені Штати вже побували, отже, справжньої пригодою тепер буде тільки політ на Марс.

Із усіх планет Сонячної системи тільки Марс здається достатньо схожим на Землю, щоб містити на собі якісь форми життя. (Нещадно розпечений Сонцем Меркурій, мабуть, надто непривітний, щоб там існувало життя в тих формах, які ми знаємо. Газові ж гіганти - Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун - надто холодні для життя. Венера - це двійник Землі, однак