предмета.
Найважливіше те, що науковці розуміють, як працюють ці “гени розумної миші”: вони регулюють синапси мозку. Якщо уявити мозок як розгалужену мережу автострад, то синапси в ній виконують роль пунктів стягнення плати за проїзд. Якщо ця плата надто висока, то автомобілі не можуть проїхати повз контрольний пост: інформація в мозку зупиняється. Якщо ж плата невисока, то автомобілі проїжджають, тобто інформація вільно проходить по мозку. Нейротрансмітери на кшталт
Ці розумні миші підтверджують правило Гебба: мозок учиться, коли підсилюються конкретні нейронні маршрути. Зокрема, ці маршрути можна підсилювати, регулюючи синапси, що сполучають два нервові волокна, полегшуючи, таким чином, проходження сигналів через синапси.
Цей результат може допомогти пояснити деякі особливості процесу навчання. Відомо, що з віком тварини втрачають здатність учитися. Це явище спостерігається по всьому тваринному світу. Можливо, це пояснюється тим, що ген
Крім того, згідно з уже згаданим правилом Гебба, ймовірно, спогади закріплюються в мозку, коли між нейронами утворюються сильні зв’язки. Це може справді бути так, оскільки активація рецептора
ГЕН МОГУТНЬОЇ МИШІ
Окрім “гена розумної миші”, науковці виявили також “ген могутньої миші”, що збільшує м’язову масу і робить мишу схожою на культуриста. Вперше цей ген виявили в мишей з незвично розвинутими м’язами. Тепер науковці розуміють, що ключову роль тут виконує ген міостатину, який стримує ріст м’язів. У 1997 році науковці з'ясували, що якщо заблокувати в мишей ген міостатину, то їхні м’язи розвинуться понад норму.
Іще одне відкриття зробили невдовзі після цього в Німеччині, коли науковці обстежили новонародженого хлопчика з незвично розвинутими м’язами стегон і плечей. Ультразвукове обстеження засвідчило, що м’язи в цього хлопчика вдвічі більші від норми. Секвенувавши гени цього немовляти і його матері (професійної спортсменки-спринтера), науковці виявили аналогічні генетичні структури. Фактично, в крові цього малюка взагалі не виявилося міостатину.
Науковці в Медичній школі Університету Джона Гопкінса вирішили сконтактуватися з пацієнтами, що страждають від дегенеративних м’язових розладів, - результати цього дослідження могли б їм допомогти; однак, на велике розчарування науковців, половина телефонних дзвінків до їхнього офісу надходила від культуристів, які хотіли за допомогою цього гена наростити собі м’язи, без огляду на можливі наслідки. Мабуть, ці культуристи згадали феноменальний успіх Арнольда Шварценеґґера, який зізнався, що на початку своєї карколомної кар’єри вживав стероїди. Ген міостатину і способи його пригнічення викликали такий величезний інтерес, що навіть Олімпійський комітет був змушений створити спеціальну комісію, яка б зайнялася цим питанням. На відміну від стероїдів, які відносно легко виявити за допомогою хімічних тестів, цей новий метод виявити значно складніше, оскільки він пов’язаний з генами й протеїнами, синтез яких вони визначають.
Дослідження однояйцевих близнят, яких розділили відразу після народження, свідчать, що багато різноманітних рис поведінки зумовлені генетично. Фактично, згідно з цими дослідженнями, поведінка близнят приблизно наполовину зумовлена генетикою і наполовину - зовнішніми чинниками. До рис поведінки, що зумовлені генетично, належить пам’ять, логічне мислення, просторове мислення, швидкість обробки інформації, екстровертність і схильність до пошуку гострих відчуттів.
