борсуком.
Пітер нахилився вперед, обійняв тварину і поцілував його в хутро на чолі. Цей жест не здавався дівчачим, адже Пітер був Великим Королем.
- О найкращий із борсуків, - промовив він. - Ти ні на мить не сумнівався в нас.
- Не хваліть мене, Ваша Величносте, - сказав Трюфель. - Я тварина, а ми не змінюємось. Ба більше - я борсук, а ми завше стоїмо на своєму.
- Мені шкода Нікабрика, - мовив Каспі- ян. - Хоча він і зненавидів мене, щойно побачив. Від тривалого страждання та ненависті він прогнив ізсередини. Якби ми швидко перемогли, під впливом мирних часів він міг би стати хорошим гномом. Я не знаю, хто із нас убив його. І це мене тішить.
- Ти стікаєш кров’ю, - сказав Пітер.
- Так, мене вкусили, - кивнув Каспіян. - Оцей - оцей вовкоподібний.
Промивання та перев’язка рани забрали чимало часу. По завершенні Трампкін мовив:
- Перш ніж братись до усього іншого, ми хотіли б поснідати.
- Тільки не тут, - сказав Пітер.
- Не тут, - Каспіян здригнувся. - Слід прислати когось, хто прибере тіла.
- Давайте скинемо цих покидьків до ями, - мовив Пітер. - А гнома віддамо його солдатам. Нехай поховають за їхнім звичаєм.
І ось нарешті вони снідали в одному з темних льохів Асланового Кургану. Сніданок виявився не зовсім таким, як бажалось: Каспіян і Корнеліюс мріяли про паштет з оленини, Пітер та Едмунд - про яйця з маслом та гарячу каву. Натомість кожен отримав крихітний шматок холодної ведмежатини (ще з хлопчачих кишень), грудочку твердого сиру, цибулину та горнятко води. Однак навіть це дуже їм смакувало.
? Розділ тринадцятий ?
ВЕЛИКИЙ КОРОЛЬ КОМАНДУЄ
- Отже, - сказав Пітер, коли вони завершили трапезу, - Аслан і дівчата (я про королеву Сьюзан і королеву Люсі, Каспіяне) десь близько. Ми не знаємо, коли він почне діяти. Без сумніву - момент вибере він, а не ми. Тим часом він бажає, щоб ми діяли самотужки. Ти кажеш, Каспіяне, ми не настільки сильні, щоб зустрітися з Міразом у заздалегідь приготовленому бою?
- Боюсь, що ні, Великий Королю, - відповів Каспіян. Йому дуже подобався Пітер, але хлопець був маломовним. Він почувався дуже дивно, познайомившись зі славетними королями зі старих легенд. Вони ж, зустрівши його, здивувалися менше.
- Що ж, чудово, - мовив Пітер. - Я викличу його на двобій.
