полковникові Роланту...
Проминуло кілька днів, і все товариство, що колись мирно сиділо в корчмі опішнянській, опинилося тепер у Глухо- ві у в'язниці. Вищий уряд України, Малоросійська Колегія, провадив допити... Перед суворим, грубим бригадиром Вельяміновим — президентом тієї Колегії — постали на допитах і капраль, і Муравщик, і свідки...
Капраль на допитах стояв на своєму, розказував так про пригоду в корчмі, як ото ми розказали. Та страшно було Муравщикові відразу признатися... Інакшу картину малював він у своїх зізнаннях, зовсім про інше, ніж капраль говорив.
— Прийшов я п'яний до корчми, — розповідав Муравщик суворим слідчим, — аж там сидять війт, капрал та Волошенко. Сів і я до столу, почав жартувати з Волошенка. Саме бо вдень були ми вдвох у сотника, і сотник заборонив Волошенкові ґрунт свій продавати. Ото тепер ізгадав я це, та й кажу Волошенкові:
«Ти хочеш, продавши хату, з міста податися?»
«Та ні, — відповідає, — продаю хату, бо ж не здужаю драґуна годувати».
«Нащо ж ви присягали государеві, — кажу я, — й гірші за тебе люди хат не продають, а драгунів годують. Я й не сподобився бути на той час, як присяга була, а готов вірно служити й козака вже тепер післав від себе на канал на роботу».
«А чому ж це ти, голубчику, на присязі не був»? — присікався до мене відразу капрал.
«їздив до Сорочинець з челяддю на роботу», — кажу.
«Це ти навмисне поїхав, щоб не присягати. У нас з таких штраф ємлють».
«Та ні бо...Коли б був я дома, то теж учинив би присягу».
«У нас за такі діла голови рубають...»
«Що ж, — кажу я, — воля государева, хоче — помилує чи покарає. А хто й присягав, та лукавим серцем, — це я про Волошенка подумав, — то й плюнуть на нього».
Оце тільки й було розмови, а більш нічого. Уже на другий день, як зібрався я їхати на роботу, покликав мене капрал та й каже:
«Ти пам'ятаєш, що вчора п'яний говорив?».
«Та не дуже», — кажу.
«Ти вчора плював на государеву присягу».
«Ні, пане капрале, я плював на того, хто й присягав, та лукавим серцем».
«Я на тебе донесу».
«Воля твоя, хоч і донось... Та краще прости мене, будь такий добрий».
