Там уже все поснуло, тільки троє величезних лютих собак, спущених із цепу, вартували, бігали двором, вишукуючи їжі...

Мить, і ожив хутір. Заревли на ввесь хутір собаки, зразу ж відгукнулися десь далеко з сусіднього хутора їхні приятелі... Тривога: хтось чужий, невідомий, мо' ворог...

Прокинувся дядько Вакулин, гукнув на наймитів, і за хвилину розчинилися двері. На ґанок вийшов хазяїн із величезною ломакою в руках.

—  Гей, хто там?

—  Це я, дядьку!

—  Це ти, Вакуло?.. Що там, із батьком щось сталося, якесь нещастя, чи що?.. Ану-бо, хлопці, одженіть собак, проведіть гостя!

Увійшов Вакула до хати, і через дві-три хвилини його оповідання страшна тривога оповила ввесь хутір... Тієї ночі не спала сім'я Книшева...

Ще не встигло розвиднітись як слід, зібрався старий Книш із сином у дорогу до Мелні... їхали мовчки, не розмовляючи...

Ще солодко спав городничий, як хтось несміливо почав стукати в двері. Схопився панотець, швиденько одяг підрясника, одчинив двері. На порозі стояв Книш із сином... Недовга була розмова.

—  Помилуй, панотче, не призводь на муки, на кару люту... Согрішив я, та де гріх, там і каяття...

—  Тепер уже пізно! Йдіть собі з Богом!

Вийшли Книші з хати, постояли трохи в дворі, вернули знову, та тепер навіть дверей не відчинив городничий.

Пішов старий Книш до попа мелнинського, пішов поради прохати.

—  Ось, на тобі карбованця, панотче, передай його, попрохай і від себе, хай змилосердиться наді мною. Передай, та й вертай швиденько. Розкажеш, як буде.

Пішов піп до городничого, та не схотів той карбованця брати, наказав навіть попові, як доказ у себе тримати...

Страшна грізна хмара нависла над Книшем, потяглися дні страшного чекання. Щоночі ждав Книш до себе гостей із Глухова— з Малоросійської Колегії... Як тільки чув, що поблизу хутора скриплять санки й пирхають коні, страшний одчай огортав душу... Так минуло кілька днів...

І настав день... Рано на світанку підлетіли до хутора санки.

Зблід, побачивши їх у вікно, Книш... Із санок увійшли до двору салдати. Ще дві хвилини — і зі зв'язаними назад вірьовкою руками лежав Книш на санках...

Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату