Минув рік. Із свого сільця приїхав Тімірязєв до Москви до зятя свого. На Тверській вулиці в Земляному городі зустрівся знову Тімірязєв з Насоновим. Умовились обидва разом до Петербургу на службу їхати...
Саме на різдво 25 грудня довелося їм по дорозі до Петербурга спинитися в невеличкому селі Стукавні. Спинилися вони в місцевого попа, добре пообідали, та й випили чимало. По обіді ліг Тімірязев на лавку відпочивати, а Насонов довго ходив по хаті, не спалося щось йому, не хотілось лягати. Підійшов він до лавки, де дрімав Тімірязев, та й каже:
— Дивись бо, як Росія з вступу її імператорської величносте на всеросійський престол щаслива була. А нині чути, що государиня нездужає, і дивись, які ми нині нещасливі.
— Е, що ти там верзеш... Якому в Росії добробуту бути, та й надалі- хіба можна чекати, адже пропало бідне російське дворянство. Жалують тих, що не тільки в цей чин не годилися, але раніше мені й в холопи не здалися. Візьми це одне. Розумов- ський був сукин син, школяр містечка Козельця, а нині який великий чоловік. А все це не що інше робить, крім того, як одна любов. Що ти думаєш про теперішню государиню, а я все знаю. Знаю, кого вона спершу ще любила, першого — Аврамку.
— Хто ж то такий Аврамка?
— Аврам Петрович — арап, якого хрестив государ імператор. А другого любила Антона Мануйловича Дівієра, третього — їздового, четвертого — Олексу Яковича Шубіна, а п'ятого тепер любить Олексу Григоровича Розумовського. Та це ще й не все. Я знаю, що й кількох дітей вона спородила. Про деяких я знаю, де вони й нині перебувають, знаю й ту бабку, яка при тих випадках бувала.
Захотілося Насонову, чуючи такі слова, ще більше від капітана вивідати, запитав він Тімірязєва:
— Та як це може бути? Де ж вона тоді, коли вагітна була, перебувала? Адже ж тоді була імператриця Анна Іванівна.
— По мизах їздила і в Санкт-Петербурзі не була. Та що це! У неї й батенько такий був. Як ще він нежонатий був з імператрицею Катериною, то був превеликий блудодій, а коли одружився, то хоч з жінками на блуд і не наважувався, однак, в со- домському блуді був повинен. Адже він через те й в артикулі в 10 розділі легко про блудні діла написав, що й сам він винний був, а за інші, хоч малі провини, то смерть покладено. Та імператриця Катерина Олексіївна... я теж все знаю. Адже хоч, правда, вона й любила свого чоловіка, та зате й другого любила — камергера Монса, якому за це й голову відрубано, а її за це государ дуже бив. Та й імператриця Анна Іванівна любила Біро- на і за те йо) о регентом зробила. Дивись, що монархи роблять, як же простому народові не робити... А як заарештували принцесу з її фамілією, то мене до неї призначили для охорони, і ось тоді до мене приїздили Шувалови й обіцяли мені дуже багато, а й по цей де нь нічого нема, та й далі не буде. Який же кураж служити, Боже мій... Якщо ж принцеса з своїм сином по-старому буде, то я б, звичайно, був кавалер святого Андрія або принаймні святе і о Олександра. Та й що ж... Якщо великого князя від хвороби че стане, то, звичайно, треба думати, що принцеса по-старому б у де...
Отакого наговорив п'яний Тімірязєв своєму молодому супутникові. Але коли трохи протверезився, почав прохати:
— Ти вже будь ласкавий, цього, що ми з тобою говорили, нікому не розказуй, навіть батькам своїм, бо як дізнаються, то за це і тобі, і меш голови одрубають.
Минуло кільки місяців. Довго думав Насонов, як йому бути. Знав, що за правдивий донос нагороду велику можна дістати, та знав доі ре й те, що донощикові перший кнут. Тож минуло кілька місяців вагання. І тільки в травні 1745 року надіслав він на ім'я цгриці «доношеніє»...
