Відразу в ! їлася до справи Тайна Канцелярія. Заарештували, насамперед, жінку Тімірязєва, привели її не до Тайної Канцелярії, а просто додому, до Ушакова. На допиті заявляла Тімі- рязєва, що нічого вона лихого Насонову не говорила.
Закінчився допит. Ухвалив Ушаков: Тімірязєву, бо ж вона вагітна, до тюрми не брати, а відпустити її додому.
Самого Тімірязєва в цей час дома не було, він був у відрядженні в Пскові. Зробив Андрій Іванович Ушаков особисту доповідь цариці, запитуючи, чи брати Тімірязєва із Пскова, чи ні. Наказала цариця негайно ж послати по Тімірязєва салдатів і заарештувати.
7 червня опинився вже Тімірязєв у лабетах Тайної Канцелярії. Тримали його в окремому казематі, під пильною вартою, щоб не міг нічого ні з ким говорити.
Не встигли привезти його, як уже того дня в присутності обох керівників Тайної Канцелярії, старого Ушакова й молодшого графа Шувалова, відбувся перший допит. Цариця великої ваги надала словам Тімірязєва, адже Тімірязєв був ляйбгвардійський капітан-поручник, офіцер того полку, що, мов яничари в Туреччині, грався російським престолом.
Отже, не дивно, що обидва керівники Тайної Канцелярії дуже пильно, дуже ретельно до справи взялися.
На першому допиті, як це робили тисячі заарештованих, заперечував Тімірязєв усю свою провину, мовляв, тільки того й було, що як їхали вони з Насоновим, то Насонов спитав: «Хто при дворі камергери перші?», а він, Тімірязєв, відповів, що при дворі перші камергери Олекса Григорович Розумов- ський, Михайло Ларіонович Воронцов та брати Шувалови. А далі Насонов сказав; «Нині до інженерства й артилерії вчених людей мало і Мініха вже нема», а він, Тімірязєв, відповів; «Нині єсть інженер арап Іван Петрович, государя Петра Великого хресник».
Привели тоді до Канцелярії Насонова, звели обох віч-на- віч. Боявся глянути в очі Тімірязєву Насонов, але стояв на своєму.
Вивели обох із канцелярії. Порадилися між собою страшні керівники страшної установи й ухвалили допитувати Насонова в застінку «с пристрастием», чи доніс він правду, чому не доносив кілька місяців, чи питав Тімірязєва про перших камергерів, і зараз же доповісти цариці.
Схвалила цариця постанову Тайної Канцелярії, і 8-го червня, вперше в житті, опинився Насонов у застінку. Поставили його біля диби, почали допитувати. Та обстоював він свій донос. Закінчився допит. Одвели Насонова до каземату, а Ушаков негайно, того ж дня, зробив доповідь цариці.
Наказала цариця якнайпильніше допитувати Насонова, дізнаватися правди.
11 червня привели його знову до застінку. Привели й Тімірязєва. Та знову обидва на своєму стояли, знову один потверджував доноса, а другий заперечував. Підняли Насонова на дибу, дали йому 8 ударів. На своєму стояв Насонов. А біля диби ввесь час, як карали Насонова, стояв Тімірязєв і рішуче, непохитно, заперечував свою провину.
Через чотири дні — ще не встигли загоїтися рани в Насонова — знову відбувся другий допит, уже дванадцять ударів кнутом скуштував Насонов. Та наслідки були ті ж самі.
