Якось у неділю пополудні Анна сиділа на краю ліжка, а Марія, стоячи на ліжку зовсім гола, збиралась одягатися, щоб іти на прогулянку.
За стіною у великій кімнаті на іржаво-рудій канапі спав приймак Маріїної сестри, чоловік якої був на фронті. Два її хлопчики — восьми та дев’яти років — принишкли над старою дитячою коляскою, в якій, притиснувши до щічок маленькі кулачки, спав їхній шестимісячний братик — син приймака. Хлопчики радилися, як би це їм покататися на цій колясці.
— Знімемо верх, і залишаться колеса,— мовив старший, вже тримаючи в руці викрутку.
— Тільки тихіше, а то він зчинить ревшце.
Викрутивши вісім гвинтів, войи зняли верх коляски з немовлям, що прокинулося, поставили його на підлогу, а самі з колесами подалися надвір.
— Увечері поставимо коляску на місце... Чуєш, уже реве!
Сестрин приймак, слюсар по ремонту моторів, прокинувся й потягнувся до коляски. її не було. Однак плач дитини не вщухав. Він протер очі й спросоння подивився вниз на сина. Наступної миті він уже радісно носив його по кімнаті.
Це сталося якось само собою, йому треба було десь ночувати, і він найняв куток — ліжко чоловіка, що був на війні. Спочатку між обома ліжками стояв стіл, мов перегородка. Лягаючи спати, вони гасили світло лише першого тижня. На гроші, які слюсар віддавав би в шинку за куди гірший харч, жінка годувала всю сім’ю, що залишилася без будь-яких засобів на існування. Обоє ліжок знов поставили поруч.
На порозі в мокрому фартусі і з щіткою в руках з’явилася жінка.
— Він плакав?
Обличчя в неї було сіре, шкіра зів’яла. Тільки розтулені буро-червоні вуста, повні й гладенькі, були молоді, як і жваві, допитливі очі. Вона буЛа старша за слюсаря.
— Ось, поглянь! — вигукнув він весело і показав на коляску.— Оті два шалапути домовились про це ще вночі.
Вона дала немовляті грудь, яка була ще зовсім молода, біла, невеличка і з блакитними прожилками.
Слюсар — руки в кишенях — уважно спостерігав за спраглим ротиком, жадібними ковтками свого сина.
Через кілька днів її чоловік мав приїхати у відпустку.
В комірчині почувся сміх сестри, яка, все ще стоячи гола на ліжку, з допомогою і під пильним оком Анни приміряла власноручно пошиту вранці сорочку.
Панчохи Марія натягала також навстоячки. Від невеличкої ступні й др коліна струнка дівоча нога була надзвичайно гарна. Вище підв’язок, які врізалися в тіло, починалася жінка: м’яке, округле тіло, міцні стегна, плавні форми, смуглява, місцями
