Вона знайшла в собі сили відірватися від Карла. Прихилившись до стіни, безтямно й розгублено втупилась перед себе.
Карлові здалося, що він спускає курок, коли пролунали його власні слова:
— Ти повинен відпустити Анну.
Цього Ріхард не міг осягнути. Це було щось далеке- далеке, й не скоро зміст цих слів дійшов до його свідомості. Ще не збагнувши всього до кінця, Ріхард подумав: «Якщо він з нею жив, я їх змішаю з землею, обох, так, що вони вже не встануть». Але з наступним ударом серця, злякавшись, що може втратити Анну назавжди, він уже був ладен простити її.
— Що сталося? — спитав Ріхард і, знову спокійний, подумав: «Що він верзе, цей чоловік? ІЦо він вигадує?»— Скажи ж, Анно. Що сталося?.. Анно!
Жодної відповіді. Він ступив до неї. Карл став між ними.
— Анна моя дружина. Я тобі все поясню.
І тут Ріхард побачив, що Анна вагітна.
— Он як!.. Що ж іще ти збираєшся мені пояснювати, собако! — Ріхард був так само спокійний, як і тоді, в таборі віськовополонених, коли вийшов з барака по своє кайло.
«Він переспав з нею один раз. Вона зробила це один раз, і тепер у неї буде дитина. Ось що він хоче мені пояснити, собака. Про Анну й дитину. І я маю з цим змиритися. Все налагодиться. Але оцей
Але удар, який призначався для іншого, настиг несподівано і зовсім з іншого боку його самого. Анна кинулася до Ріхарда.
— Я залишуся тільки з ним. Вбий мене. Так уже сталося, Ріхарде, так сталося.
— Залишишся тільки з ним? Ти залишишся тільки з ним?.. Ти не хочеш мене? Мене ти не хочеш?
— Інакше тепер я не можу.
Цього Ріхард уже не міг збагнути й перенести, він уже не міг підняти на них руку. Він внутрішньо надломився.
Він сидів за столом, все ще не ймучи віри тому, що сталося.
— Не можеш?.. Чому ж, Анно, чому ні?.. Ти не можеш, Анно? Ти любиш тільки його?
Він теж хотів ще боротися за світло свого життя, хоч світло те вже погасло.
— То що ж сталося, поясни мені, поясни,— повторяв Ріхард розгублено. Він спробував устати.— Атож, тоді я мушу, я мушу...— Ріхард не знав, що він мусить. Він знов опустився на стілець. І більше не зронив ні слова.
