— Як буде на тб воля божа, скоро ми знов матимемо вугілля.
Щодо бога комівояжер промовчав. Він правив своєї:
— Нема вугілля — нема виробництва. Нема виробництва — нема експорту, а без експорту — ніякого нового піднесення. Це ясно. Вугілля — це все.
Вагітна заплющила очі. Вона жила двома життями — своїм і дитини.
Банкір промовив:
— Авжеж, вугілля! Та ще довгострокові великі кредити. І праця, певна річ, тільки праця...
— ...може нас урятувати. Це ясно. Праця — це все.
— Повернення до давніх німецьких порядків! — несподівано для всіх виголосив університетський професор.
Офіцер гойднувся всім тулубом на знак згоди, автоматично, ніби вражений електричним струмом.
— Тоді ми скоро опинилися б там, де були перед війною, і змогли б почати все спочатку. Ми б усьому світові показали, хто ми такі. І знов працювали б. А працювати ми вміємо. Краще, ніж будь-який інший народ.
— Це ми довели.
— Це ми довели.
«Проте знайти роботу буде нелегко — надто багато безробітних,— подумав звільнений лісопильщик.— Охота їм плескати язиками!»
— А чому в сенсаційних політичних процесах представником звинувачення призначають саме мене, я можу, якщо це вас цікавить...
— Мене це дуже цікавить!
— Тоді з приємністю! Я вам охоче все поясню,— повів далі прокурор, і в його очах знов спалахнуло натхнення сімнадцятирічного юнака.— Бачите, замолоду всі тільки й захоплюються що футболом. В цю пору все життя — футбольне поле. Один нудиться за морськими просторами й'не може зрозуміти шанолюбства іншого, якому бозна-чому забаглося стати найпершим літографом рідного міста й побратися з сусідовою Ленхен; але раптом цей опиняється юнгою на кораблі, що пливе до Індії, тоді як «морська душа» сидить писарем у магістратській канцелярії.
У дверях з’явився шпиг і пильно подивився на сітку для багажу. Прокурор, неприховано осміхнувшись, махнув йому рукою й повів далі:
— На першому поверсі один юнак з року в рік майструє моделі парових машин; інший, поверхом вище, колекціонує зміїв. Одні збирають усе підряд, інші принципово лише те, що знаходять на вулиці... В студентські роки я захоплювався штудіюванням політичних процесів та революційних рухів усіх часів і народів. Тепер я прокурор. Моє життя монолітне.
