світові життя. Людина—добра. Зліва, де б’ється серце світу, бачить поет супутників своєї мрії, прийдешніх, кращих людей». В цих словах діалектично сформульовано суть творчості Л. Франка, який пройшов нелегкий шлях від дещо абстрактного людинолюбства, від експресіоністських і фрейдистських зацікавлень. до життєстверджуючого реалізму, до активного сприйняття соціалістичних іде®.
Л. Франк народився 4 вересня 1882 року в мальовничому баварському місті Вюрцбургу на березі широкого Майну. Вюрцбург, «місто виноградників і риби, місто готики й барокко, де кожен другий дім був пам’ятником мистецтва», становить тло багатьох творів письменника. Але він змалку добре знав і інший Вюрцбург, де панували голод, злидні, жорстокий визиск трудового люду. Четверта дитина в сім’ї бідного підмайстра-столяра, Л. Франк ще в початковій школі болісно відчув своє принизливе становище злидаря. Тринадцяти років його віддають у науку до слюсарної майстерні. Не витримавши знущань майстра, Л. Франк залишає рідне місто і не один рік перебивається випадковими заробітками, працює чорноробом, маляром, санітаром, шофером.
© Видавництво сДніпро», 1975,
В Мюнхені він опиняється серед мистецької богеми, проте не сприймає її анархічних і занепадницьких настроїв, його вахоплюють Флобер, Стендаль, Толстой. У юнака виявляється хист до живо« пису, і він досягає неабияких успіхів у графіці. Але художни« ком Л. Франк не став, його вабить література. На схилі літ він згадував: «Голод був постійним кошмаром моєї юності, він не по« лишав мене і в пізніші роки. Якось я підрахував, що між двадцятьма — тридцятьма роками я обідав якихось п'ять разів на рік. Та все ж я вперто прагнув стати письменником».
1§13 року друкуються перші оповідання Франка. Тоді ж, як згодом розповідав письменник, «тридцяти трьох років, без засобів до існування, з тяжко хворою дружиною на руках, я почав писати «Ватагу розбійників». Написати «Ватагу розбійників» було все одно, що перетнути на веслах Атлантичний океан». Книга була удостоєна премії Теодора Фонтане.
З початком першої світової війни письменник на знак про« тесту залишає Німеччину. Повернувшись 1918 року на батьківщину, він продовжує плідну літературну працю, в 20-і роки зближається з комуністами. Коли до влади прийшли фашисти, твори Франка потрапили до списків книг, що «підлягали спаленню». Вже відомого письменника виключили з прусської академії мистецтв і позбавили німецького громадянства. Весною 1933 року він емігрує в Швейцарію, потім переїжджає до Лондона, а згодом і до Парижа, де як член «Спілки захисту німецьких письменників» провадить антифашистську роботу. 1940 року у Франції його ув’язнюють у табір для інтернованих німців, Франк тікає звідти, пробирається через оку* повану Францію, дістається до Марселя, переходить іспанський кордон, потрапляв в Португалію і відпливає до США. Тільки 1950 року Франк повертається до Німеччини й оселяється в Мюнхені. Помер письменник 18 серпня 1961 року.
Ще в 20-І роки Л. Франк працював у бюро Комітету «Робітнича допомога Радянській Росії». Ще (ідтоді він незмінно виявляв дружні почуття й велику пошану до нашої країни, до радянської культури. 1955 року він здійснив свою давню мрію і відвідав Радянський Союз.
Майстер оповідної прози, Леонгард Франк написав не так багато: дев'ять романів, близько трьох десятків новел І низку драм, в основу яких лягли його власні романи чи оповідання.
Учень Т. Фонтане й Г. Клейста, Ф. Достиєвського й М. Горького, Франк вображував представників трудового, експлуатованого народу, майстерно відтворюючи їхній внутрішній світ. Інша особливість творчості Франка — поєднання реалістичних і незвичайних, навіть фантастичних, «експериментальних» ситуацій, які дозволяли йому розкривати людське єство, притаманне йому тяжіння до добра, викривати б таврувати зло, зумовлене соціальними обставинами. Блискучий стиліст, майстер легкої, прозорої мови, Франк примхливо переплітав суворо реалістичну, сповнену конкретних деталей розповідь і полум'яну публіцистичну патетику.
