—  Вражено дихальний центр,— зробив висновок лікар.

Вона дихнула ще раз і ще — важко захрипівши, востаннє. Далі наступила довга пауза. Вона не могла ні вдихнути, ні видихнути, погляд її осклянів. Дихання означало життя. Ліза не могла дихати. Останнім зусиллям вона випустила Міхаелеву руку. Наприкінці людина залишається сама.

Через жахливо довгих півхвилини Лізі вдалося ще раз схопити повітря, ще раз вдихнути життя. Його вистачило на кілька секунд — останніх секунд. її голова відкинулася назад.

—  Померла,— сказав лікар.

—  Померла? Ні! Ні!

—  Вона померла.— Лікар поспішив до ванної, не причинивши за собою дверей, нахилився й почав мити під краном руки, заглядаючи через плече до кімнати, де лежала Ліза.

. І раптом Міхаель закричав:

—  Лікарю! Лікарю! Вона дихає! Вона вдихнула! Вона жива!

Лікар підбіг до ліжка, навіть не змивши мила з рук..

Легені ще виштовхнули рештки повітря, суто машинально, коли Ліза була вже мертва.

—  Вона померла.

Міхаель упав на коліна перед ліжком. Поруч стояла сиділка — її робота ^закінчилась, так було вже не раз.

Тяжкі обов’язки життя повільно звели Міхаеля на ноги — адже він був живий. Він дивився на застигле мертве обличчя й неприродно високим голосом, з невимовною ніжністю й тугою запитував:

—  Ти померла, Лізо, ти померла? Тепер ти померла. Моя Ліза померла.

б

Міхаель трохи підвівся в ліжку й дивився зі своєї безодні на живого чиновника похоронної контори, що стояв у нього в ногах. Висловивши і поглядом, і голосом своє співчуття, той перейшов до ділової розмови. Навіть через багато років Міхаель не раз пригадував, як звичайне фахове співчуття чиновника похоронної контори і те зворушило його до сліз.

Міхаель був увесь мов відкрита рана; він жив — і не міг жити, він ішов по високо натягнутій линві, не

маючи сили дістатися рятівного даху — життя і не маючи сили кинутися вниз, у могилу до Лізи.

Крематорій містився в невеличкій світлій будівлі з куполом. Поки труна повільно опускалася вглиб і віко так само повільно закривало отвір, звідкись линули звуки фісгармонії. Він чув ті звуки і знав, що тепер відбувається. Завмерла остання нота. Ліза перетворилася на попіл.

Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату
×