безперечно, зовсім інакше. З суто наукових міркувань він, мовляв, охоче взявся б лікувати Міхаеля психоаналізом.
Міхаель уславився серед своїх знайомих тим, що майже ніколи не писав листів. Навіть чимало ділових паперів він залишав без відповіді, від чого зазнавав чималих збитків. На цей лист Міхаель відповів.
«Я припускаю, що і в Мікеланджело, Бетховена, Шекспіра, Гете були свої комплекси. Та й Достоєв- ський, мабуть, не був цілком здоровий.Невже й цих митців ви б узялися лікувати психоаналізом? Чи, може, воліли б, щоб натомість була розмальована Сікстинська каплиця, створено симфонії Бетховена, написано «Гамлета», «Фауста», «Братів Карамазових»? Щоправда, порівняно з цими велетами ми просто карлики, яких можна розгледіти хіба в мікроскоп. Але ж навіть шевцеві потрібна шкіра, коли він хоче пошити черевики. Ми — це ми, коли ми пишемо. Я нізащо в світі не згодився б позбутися своїх комплексів, у буквальному розумінні — нізащо в світі. Вони мені потрібні».
Росіянин придбав три піжами й виїхав до Москви. Про Ілону Міхаель нічого не чув. Він утратив спокій і не міг працювати. Вона сиділа поруч на канапі. Квартира спорожніла. Тривога гнала його на вулицю. За-
йшовши до гамірного нічного ресторану, він відчув, що між ним і нею — цілий світ.
Наступного дня він послав їй квіти. Вона зателефонувала й промовила понурим, трагічним голосом одне- однісіньке слово:
— Дякую.
Зв’язок, таким чином, було відновлено. Але якась необачна фраза, не та інтонація чи невинне слово, хибно нею сприйняте, можуть знову все зіпсувати. Він сказав:
— Я хотів би з вами зустрітися, однаково де.
Лише по довгій паузі-—він і цього разу чув її віддих — вона запитала:
— Навіщо?
Міхаель подумав: «Будь-якій іншій жінці, навіть вродженій принцесі, я міг би сказати: «Бо я
— Просто так.
— Як це — просто так? Що значить «просто так»? — напалася вона ображено.
«Отже, не те»,— зітхнув він і промовив:
— Я хочу з вами зустрітися, бо закохався у вас.
— І ви мені про це так просто й заявляєте? Отак ні сіло ні впало? Далебі, дуже втішно!
«Знов не те.- Як же повестися?» — Міхаель ладен був розтрощити трубку.
— То ви хочете чи ні?
