Замість епіграфа
Прилітає на Землю інопланетянин і запитує людей:
«Чому на вашій планеті усе в дефіциті, чому так багато голодних,
хворих, бездомних та безробітних? Чому планета така забруднена?»
«Грошей не вистачає» – відповідають йому.
«Що це за ресурс такий – гроші? Може вам допомогти та завезти
ці гроші з інших планет, якщо вам так важко їх видобувати?»
«Не треба, бо ми їх самі друкуємо».
Засумував інопланетянин і назавжди викреслив
землян з переліку розумних цивілізацій.
Фінансова система нової країни
(написано у співдружності з Іриною Горецькою)
Настав час докладно описати діяльність фінансової системи нової країни, бо вона, на перший погляд, дуже незвична і за своїми принципами доволі оригінальна.
Раніше я позначив, а далі детально опишу систему кредитних спілок (кас взаємного фінансування), їх об’єднань та асоціацію. Наголосив на тому, що кооперативна система сприймає банки як фінансовий механізм, який діє за певними умовами і правилами. Окремо зазначив, що системі кредитних спілок (кас взаємного фінансування) потрібен власний кооперативний банк як вирівнювач загальних фінансових ресурсів кооперативної системи та канал зв’язку з фінансовим ринком країни і що цей банк має надавати членам кооперативів певний перелік банківських послуг.
Тепер розглянемо загальну побудову самої системи з поправкою вже на реалії 2015 року. Отже, позиційно це повинно виглядати так.
Перший рівень. Згідно з чинним законодавством це кредитні спілки (каси взаємного фінансування). Клієнти: члени кооперативів і звичайні громадяни — фізичні особи.
Другий рівень. Об’єднання кредитних спілок (кас взаємного фінансування). Клієнти: кредитні спілки (каси взаємного фінансування).
Третій рівень. Обліково-розрахункові центри. Функціонально замінять нинішні банки, але без можливості приймати депозити і видавати кредити під комерційний відсоток. Клієнти: фізичні особи і юридичні особи будь-якої форми власності.
Четвертий рівень. Кооперативний банк. Єдиний недержавний банк у країні. Згідно з назвою є об’єктом кооперативної власності. Його співвласниками мають стати кооперативи, кредитні спілки (каси взаємного фінансування) та їх об’єднання.
П’ятий рівень. Банк стратегічного інвестування і соціальних програм. Повністю державний банк. Активно співпрацює з обліково-розрахунковими центрами. Клієнти: фізичні особи – приватні підприємці, юридичні особи будь-якої форми власності, кооперативи, кредитні спілки (каси взаємного фінансування), об’єднання кредитних спілок (кас взаємного фінансування). Тобто суб’єкти господарювання будь-якої форми власності.
Шостий рівень. Зовнішній розрахунковий банк. Повністю державний банк. Клієнти: суб’єкти господарювання будь-якої форми власності.
Сьомий рівень. Центральний емісійно-резервний банк. По суті, центральний банк країни.
Розкриємо основні завдання і напрями роботи установ кожного рівня.
Перший і другий рівні. Діяльність кредитних спілок (кас взаємного фінансування) та їх об’єднань як основних системотворних у кооперативній державі елементів докладно висвітлено на початку II та III частин нашої книжки. Тому тут згадуватимемо про них тільки в ракурсі їх взаємодії з рештою складників нової фінансової системи.
Третій рівень. Обліково-розрахункові центри мають замінити комерційні банки у нинішньому їх вигляді — як українські, так і іноземні, зареєстровані в Україні як дочірні структури. Для останніх може бути запропоновано організаційну форму обліково-розрахункового центру у вигляді філії головного банку.
Такі центри ведуть рахунки кооперативів, місцевих комун, фізичних і юридичних осіб, здійснюють облік руху вільних коштів осіб — членів кооперативів, які за їх згодою акумулюються на відповідних рахунках цих центрів. Емітують повний перелік ринкових фінансових інструментів (за винятком похідних): платіжні картки НСВЕП (національна система внутрішніх електронних платежів), векселі, акредитиви, фінансові гарантії тощо. Беруть активну участь у роботі заснованих ними фондів взаємного безвідсоткового фінансування (інвестування) для всіх видів бізнесу спільно з такими самими центрами. Здійснюють формування і контроль за витрачанням коштів. Щодня проводять кліринг внутрішніх розрахунків між кредитними спілками (касами взаємного фінансування) та всередині самих спілок. Беруть безпосередню активну участь у розгляді на первинному етапі всіх проектів розвитку кооперативів і підприємств малого й середнього бізнесу, які потребують фінансування. Форма власності обліково-розрахункових центрів може бути державною, кооперативною або приватною, але за умови єдиних тарифів вартості касово-розрахункових операцій. Засновуються за територіальним принципом, їх кількість залежить від потреби кооперативів, компаній і фізичних осіб, яких вони обслуговують. Центри засновуються згідно з ліцензією центрального емісійно-резервного банку.
Четвертий рівень. Кооперативний банк діє як вирівнювач загальних фінансових ресурсів кооперативної системи та як канал зв’язку між кооперативною системою і наявними державними банками, особливо в питаннях інвестицій, представляє інтереси кооперативної системи фінансів у державній фінансовій системі. Акумулює грошові ресурси в національній валюті для наступної конвертації і оплати зовнішніх контрактів для всіх суб’єктів кооперативної діяльності. Емітує повний перелік ринкових фінансових інструментів: платіжні картки національної системи внутрішніх електронних платежів (НСВЕП) у національній валюті для внутрішніх розрахунків, векселі, акредитиви, фінансові гарантії тощо. Бере безпосередню активну участь у розгляді на завершальному етапі всіх потужних проектів розвитку кооперативної системи, які потребують фінансування.
П’ятий рівень. Банк стратегічного інвестування і соціальних програм. Структура, яку засновує і якою повністю керує держава. Суть і напрям діяльності закладені в самій назві банку. Має інвестувати кошти в потужні стратегічні програми розвитку країни: інфраструктурні, промислові, інноваційно-наукові та інші цільовими коштами «замкненого» циклу, спеціально емітованими для цього центральним емісійно-резервним банком. Такі цільові кошти повинні забезпечити оплату праці для новостворених робочих місць, а також закупівлю технологій, устаткування, матеріалів тощо.
Формує соціальні фонди і фінансує соціальні програми державного значення в режимі фінансової підтримки, як-от здоров’я нації, загальна й вища освіта, програми захисту інвалідів і ветеранів, соціальної реабілітації, професійної перепідготовки й диверсифікації фахівців у різноманітні сфери виробничої діяльності та ін.
Створює і наповнює фонди, які формуються за рахунок коштів від рентних і акцизних платежів, платежів за використання надр, та відповідає за їх цільове використання (дивіться розділ про соціальний бюджет країни).
Разом із зовнішнім розрахунковим банком відповідає за отримані державою або суб’єктами господарювання будь-якої форми власності іноземні інвестиції з метою їх цільового використання.
Шостий рівень. Зовнішній розрахунковий банк. Його так само засновує і повністю контролює держава. Покликаний виконувати важливу функцію фінансової комунікації зі світовими фінансовими ринками та окремими іноземними банками. Єдине «вікно» виходу і входу фінансів будь-якого походження за кордон держави. Здійснює за дорученням суб’єктів господарювання всіх форм власності розрахунки у валюті за їх зовнішньоекономічну діяльність. Розрахунковий центр держави за її міжнародні фінансові зобов’язання і державні інвестиції у різні міжнародні проекти. Єдиний банк, який за заявками юридичних і фізичних осіб здійснює обмін валют для розрахунків під час закордонних подорожей та зворотний обмін готівкової валюти на національну. Замовлену валюту клієнти отримують у місцевому обліково-розрахунковому центрі або найближчому місцевому відділенні зовнішнього розрахункового банку. Банк веде карткові рахунки міжнародних платіжних систем у валюті для
