Та розгляньмо таке питання. Хто і для чого братиме кошти за новими умовами? Подивіться вище на структурну будову фінансової системи країни. Хто й кого у ній має право фінансувати і під які проекти? По-перше, про споживчі кредити треба забути назавжди. Я вище вже наголошував, що кредитів «на проїдання» не повинно бути взагалі. Усі інвестиції мають бути тільки під виробничі, наукові, навчальні або інші творчі проекти. І якщо з кредитуванням кооперативної системи ми розібралися, треба розтлумачити кредитування інших економічних секторів.
Що стосується державного сектору, його фінансуватиме винятково держава через банк стратегічного інвестування і соціальних програм. Поточні проекти фінансуватимуться з коштів, які є в обігу країни, а важливі проекти державного значення — з цільових емісійних коштів «замкнутого циклу» під майбутню працю і додаткову вартість новостворених об’єктів.
Приватний бізнес, малий і середній, матиме два джерела фінансування. Перше джерело — це державні ресурси, коли приватний бізнес виконує державне замовлення повністю або частково. За умови укладення відповідної угоди з державою такий проект фінансується з державних оборотних коштів знову-таки через банк стратегічного інвестування і соціальних програм. Друге джерело — це кошти соціального розвитку місцевостей, коли приватний бізнес виконує роботи, передбачені стратегією розвитку його району, міста чи селища. Якщо є реальна ідея і якісний бізнес-план, фінансування можна буде отримати з фондів взаємного інвестування у регіональному обліково-розрахунковому центрі чи кредитній спілці (касі взаємного фінансування).
Тепер про чинник суто економічного характеру. Як кредитор, який дає гроші за нульовою ставкою, не «прогорить» і щонайменше вийде «в нуль»? Ви пам’ятаєте, що особливе значення має ліквідація лихварських кредитних грошей на основі позикового відсотка?
Ми не єдині під Місяцем у цьому світі. Така практика вже має місце у так званих мусульманських банках досить тривалий час. Тільки їм заробляти на лихварстві забороняє релігія, а ми відмовимося від цього завдяки здоровому глузду, прагненню до соціальної справедливості і намаганню побудувати унікальну, міцну і життєздатну ефективну економіку нової кооперативної держави (усі аргументи дивіться вище).
Так от, якщо кредити безвідсоткові, гуманні прибутки кредитора мають виникнути від частковóї участі в бізнес-проектах позичальників. Ці прибутки разом із надходженнями за послуги від обслуговування інших операцій мають покрити всі операційні, технічні й інші видатки фінансової установи. Проте часткова участь у бізнес-проектах позичальників може бути обов’язковою за згодою сторін.
Така схема взаємної співпраці дуже дисциплінує кредитора. Тепер він тим паче не може ризикувати задля прибутку в сумнівному проекті. Бо в разі невдачі, навіть при поверненні «тіла» кредиту, ні про який прибуток для нього не може бути й мови.
Грошова одиниця нової держави. Нова гривня
Одним із символів будь якої держави зазвичай є її грошова одиниця. Вона є мірилом не тільки процесу обміну будь чого на будь що, тобто праці – на товари, послуги і таке інше. Вона є, і це головне, мірилом якості фізичного існування людини, адекватності оцінки її праці. А для держави у цілому вона є мірилом оцінки кількості продукту, що виробляється щодня, і продукту, який накопичується «у засіках» в процесі діяльності нації за певний період. І що найголовніше – засобом оцінки усього надбання нації з метою визначення рівня капіталізиції країни.
У попередньому розділі ми чітко визначили для себе, що національна грошова одиниця не може бути об’єктом котирування та спекуляцій на цьому, що на внутрішньому ринку у неї немає ніякого обмінного курсу ні до якої валюти, що вона є величиною абсолютною – стабільною та незмінною. І що усе в економіці держави рухається навколо неї, як еквіваленту оцінки будь якого процесу творення, так і засобу уніфікації для визначення пропорційності співвідошення усього, що виробляється та споживається суспільством. І що всі ці фактори беззаперечно гарантуються державою. До того ж вона не зможе бути засобом накопичення, бо за простій грошей з часом прийдеться заплатити їх здешевленням.
Отже, нарешті ми отримаємо справжній стійкий державний символ. Стабільний, по доброму незмінний, забезпечений усіми ресурсами такої ж стабільної держави.
Зрозуміло, що гривня Київської Русі має повністю замінити нинішню гривню. Але як замінити? Протягом якого часу?
Усе буде робитися поступово. Відлік часу для нової грошової одиниці офіційно почнеться з моменту проголошення про заснування нової держави Київська Русь. А поки в обігу буде всім нам добре знайома гривня. Можливо «на вагу» така ж сама. Можливо, деномінована. Цей час ми визначаємо як перехідний. І зовсім не тому, що нові гроші важко швидко надрукувати і ввести в обіг. А тому що нова гривня ніяким чином не буде спадкоємницею долі старої. Вона буде від неї повністю «відв’язана». Тобто абсолютне номінальне значення нової гривні буде визначатися окремим засобом, і на момент одночасного введення вона одразу ж стане новітнім еквівалентом між працею, товарами та послугами. А решта старої грошової одиниці на прикінцевому етапі її ходіння аж до повного вилучення буде еквівалентно «підлаштована» під абсолютне номінальне значення нової.
Будь-яка велика за значенням ідея обов’язково має включати у свій контекст надзавдання. Які ж надзавдання треба ставити на етапі втілення в життя нової державної грошової одиниці?
Перше і саме основне – забезпечення якості життя громадян оновленої країни. Друге, теж надважливе – досягнення вагомості нової гривні у соціальному та економічному житті. Вона має бути і «здаватися» усім громадянам дорогою «на вагу» і тому цінуватися беззаперечно. Навіть одна гривня – це має бути коштовно. А дрібні монети мають знов повноцінно увійти в обіг і за них можна буде купувати певні товари та послуги.
З доступних історичних матеріалів відомо, що у прадавній Київській Русі дорослий кінь коштував усього дві гривні. Для нас, майбутніх нащадків тієї держави, це як певний символічний номінальний орієнтир на те, що гривня й тоді була «дорогою».
Тому, вводячи нову гривню в обіг, ми маємо визначити та відрегулювати вартість та взаємозв’язок цін на основні товари та послуги таким чином, щоб вони були співставні з невеликими за своїм номіналом купюрами: 1, 2, 3, 5, 10. І у повсякденному житті це мають бути «вагомі» гроші. Водночас, мінімальні заробітна платня та пенсія у провідних для нової країни державному та кооперативному секторах економіки мають бути розраховані та визначені відповідно. А мірилом достатності має стати гідний розвинутої країни продуктовий та товарний кошик.
«Філософський камінь» для нової держави
Попередні розділи «Фінансова система нової країни» та «Грошова одиниця нової держави. Нова гривня» поступово підвели нас до розгляду найважливішого
