“...мавши навколо себе таку велику хмару свідків”... а в попередніх віршах перераховуються вони: Гедеон, Варак, Самсон, Ефтай і т.д., і каже: немає мені часу перерахувати всіх, тих, хто упокоївся во Христі, хто вірою з гробів виходив – воскресав. До цих хмар ми долучимось на повітрі духовному, а не на буквальному повітрі ми будемо літати, як чайки над водою. Духовно ми долучимось до цієї хмари, будучи краплинками, бо хмара складається з краплинок! І кожен з нас повинен стати краплинкою в хмарі, в тьмах сил Небесних, ангельських. Бо як краплинка роси відбиває весь світ видимий, так і душа людська відбиває весь світ невидимий. Коли вона стає світлою, коли вона починає відбивати світло істини, – вона долучається до хмари, на якій і прийде Господь на землю судити живих і мертвих. От прихід Його – в першу чергу духовний, в наших серцях, прихід у славі, а слава – це присутність Божества. Слова “слава” і “присутність” – слова-синоніми в біблійній мові. Ми відчуємо Його в нашому серці, Він воскресне в нашому серці, Він прийде до кожного з нас і скаже: Прийміть Духа Святого... А потім настане П'ятидесятниця, коли буде повне занурення, хрещення Духом Святим для кожного з нас, якщо будемо йти, якщо будемо стукати, бо хто стукає тому відкривають. Коли Господь возносився на небеса, то Він возносився в тілі... І коли учні задивлялися на Нього, то тут з'явилися ангели Господні і сказали: Що ви мужі галілейські дивитесь на Нього? Цей що возноситься, так само як возноситься, так Він і прийде! Він возносився в тілі, – і прийде він в тілі. Він є Глава, а тіло Його – Церква! Розуміймо, це тверда їжа. Дуже легко по букві тлумачити, забуваючи, що буква вбиває. В нашому тілі, в нашій плоті, в тілі Церкви прийде Христос у славі, як присутність Божества, як здобуття благодаті Духа Святого! Прийде момент – і побачимо й фізичними очима обов'язково, але це інші речі. Тілесними очима прославленого тіла, ангельського тіла побачимо Його і з'єднаємся з Ним в Царстві Небесному в – Царстві Духа. Але спочатку Він повинен прийти в наших серцях, в хмарі віруючих і вірних, хмарі тих, хто Його справді бачить духовними очима і може про це свідкувати. От вона, хмара свідків Господніх...
“Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангела та при Божій сурмі зійде з Неба, і перше воскреснуть умерлі во Христі, потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, (повітря духовне) і так завсіди будемо з Господом. Отож, потішайте один одного цими словами” – говорить апостол Павло. Це є шлях церкви, це є шлях кожного з нас. Спочатку Господь повинен прийти в наших серцях, в нашій плоті, а коли Він прийде в нашій плоті тоді відкриються нам духовні очі і тоді ми Його і побачимо і буквально, духовними тілесними очима. “Бо вже Христа по плоті не знаємо”, – говорить апостол Павло. “Кров і плоть Царства Божого не вспадкують”, а ми ще досі говоримо про м'ясо... Прославлене тіло, ангельське тіло, містичне тіло, тонке тіло – в ньому Господь на Небі, в сфері духу. В ньому будемо і ми, і тілесними духовними очима, але тіла прославленого, а не грубо фізичного, ми побачимо Його буквально, обов'язково. Тільки спочатку мусить бути прихід Його в наші серця, в наше тіло. Тільки спочатку – ісповідання нами Його во плоті, в своїй плоті! Це є шлях, і цей шлях ми кожного разу розглядаємо, про нього ми кожного разу говоримо під час літургії. Священик виголошує, так як виголошував Христос: “Пийте з неї всі, це є кров Моя Нового Заповіту (це є вчення), що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів...” “Прийміть, споживайте, це є тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів” (прийми це тіло, виконання Господнє в свою плоть). Причастися Його тіла і воно стане плоттю Христовою в тобі. Прийми вино – вчення, що звеселяє серце праведника в свою кров, в своє життя, – і воно стане кров'ю Христовою у вас. Ісповідай Христа в своїй плоті своїм розумінням своїм життям. Хай прийде Христос в твоїй плоті, а тоді побачиш Його, а тоді і долучишся до хмари святих Всевишнього, а тоді і візьмемо владу разом з святими Всевишнього, і царюванню нашому не буде кінця. Амінь.
Наступного разу ми з вами розглянемо Перше послання до коринтян 15-й розділ, з 19-го по 58-й вірш, – там також розкриваються духовні речі воскресіння. Зерно яке потрапляє в землю, якщо не вмре – то не оживе. Ми будемо розглядати ці речі містичні, таємні але реальні.
Лекція № 17
Минулого разу ми працювали над розкриттям теми світу невидимого, світу духовного. Господь привідкривав нам завісу життя майбутнього, життя душі позагробового, життя вічного. Бо життя душі як ми з'ясували, продовжується одразу після смерті фізичного тіла. Це то і є, насправді, воскресіння. І нагадаю, як ми вийшли на цю тему. Ми з вами закінчили розгляд 4-го розділу Євангелія від Матвія, і розглянули 24- й вірш:
“А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених...” Ми ширше почали розглядати поняття біснуватих, що є біснування. І розглянули його як би на двох рівнях. Перший рівень – біснування як бездуховність, яка породжує лихі думки, пожадливості плоті, пристрасті, тобто внутрішнє
