Ляльковий дім

Нора (сміючись і потрясаючи тамбурином). Ну хіба я тобі не казала.

Ранк. Дайте, я сяду грати.

Хельмер (встає). Гаразд, мені так зручніше буде показувати їй.

Ранк сідає за піаніно і грає. Нора танцює дедалі запальніше. Хельмер, ставши біля грубки, безперестану робить Норі вказівки і зауваження. Та вона ніби не чує, волосся в неї розсипалося і спадає по плечах, вона не звертає на це уваги, танцюючи. Входить Фру Лінне.

Фру Лінне (зупиняється як вкопана біля дверей). А!..

Нора (танцює далі). Бачиш, які у нас тут веселощі, Кристино!

Хельмер. Але, люба, дорога Норо! Ти танцюєш так, ніби йдеться про життя.

Нора. Так і є!

Хельмер. Ранку, годі. Це справжнє божевілля. Годі, кажу я.

Ранк перестає грати, і Нора відразу зупиняється.

(До Нори.) Зроду не повірив би, — ти справді забула-геть чисто все, чого я тебе навчив.

Нора (кидаючи тамбурин). Тепер сам бачиш.

Хельмер. Так, доведеться попрацювати.

Нора. Бачиш тепер, як треба. Ти будеш учити мене до останньої хвилини. Обіцяєш, Торвальде?

Хельмер. Будь спокійна.

Нора. Ні сьогодні, ні завтра, щоб у тебе і думки іншої не було, — тільки про мене. І листів не відкривати сьогодні… не відмикати скриньки…

Хельмер. Ага! І досі боїшся того чоловіка?

Нора. Так-так, і це також.

Хельмер. Норо, я бачу по твоєму обличчю, там уже є лист від нього.

Нора. Не знаю. Здається. Але ти не смій читати нічого такого тепер. Не треба нам жодних неприємностей, доки все не буде закінчено.

Ранк (тихо до Хельмера). Не заперечуй їй.

Хельмер (обнімаючи її). Ну, гаразд, дитя домоглося свого. Але завтра вночі, після твого танцю…

Нора. Тоді ти вільний.

Служниця (на дверях праворуч). Пані, стіл накрито.

Нора. Подай шампанського, Елене.

Служниця. Гаразд. (Виходить.)

Хельмер. Еге-ге, то бенкет на славу?

Нора. Бенкетувати до ранку. (Гукає услід служниці.) І трішки мигдалевого печива, Елене… Ні, більше!.. Один раз — нічого.

Хельмер (беручи її за руки). Ну-ну-ну, не треба цієї дикої лякливості. Будь моїм милим жайворонком, як завжди.

Нора. Так-так, буду, буду. Але піди поки що туди. І ви, докторе. Кристино допоможи мені зачесати волосся.

Ранк (тихо, йдучи з Хельмером праворуч). Адже не може бути, щоб тут було щось таке?.. Вона часом не чекає?..

Хельмер. Нічого подібного, милий мій. Просто той самий дитинячий страх, про який я говорив тобі.

Виходять праворуч.

Нора (до фру Лінне). Ну?

Фру Лінне. Поїхав за місто.

Нора. Я вже по тобі побачила.

Фру Лінне. Повернеться додому завтра увечері. Я залишила йому записку.

Нора. Не треба було. Однаково ти не можеш запобігти лихові. А й справді, хіба це вже не свято — чекати з хвилини на хвилину дива?

Фру Лінне. Чого ти ждеш?

Нора. О, тобі не зрозуміти. Іди до них. Я зараз теж прийду.

Фру Лінне йде праворуч. Нора якусь хвилинку стоїть, ніби намагаючись отямитися, потім дивиться на годинник.

П'ять. Сім годин до півночі. І потім двадцять чотири години до другої півночі. Тоді тарантелу буде скінчено. Двадцять чотири і сім. Тридцять одна година життя.

Хельмер (на дверях праворуч). Ну, де ж мій жайворонок?

Нора (кидаючись до нього з розкритими обіймами). Ось він, жайворонок.

ДІЯ ТРЕТЯ

Та сама кімната. Стіл, що стояв перед диваном, пересунуто на середину кімнати разом із стільцями. На столі горить лампа. Двері до передпокою відчинено. З верхнього поверху долинають звуки бальної музики. Фру Лінне сидить біля стола, машинально перегортає книжку, намагається читати. Але, очевидно, неспроможна зібратися з думками. Час від часу прислухається, чи не йде хто.

Фру Лінне (дивлячись на свій годинник). Його все ще немає. А часу вже небагато лишилося. Тільки б він не… (Знову прислухається.) Ага! Йде! (іде до передпокою і обережно відмикає зовнішні двері; на сходах чути тихі кроки; вона шепоче.) Заходьте. Нікого немає.

Крогстад (на дверях). Я знайшов дома вашу записку. Що це значить?

Фру Лінне. Мені треба поговорити з вами.

Крогстад. Ось воно як! І неодмінно тут, у цьому домі?

Фру Лінне. У мене ніяк не можна було. Моя кімната не має окремого входу. Заходьте. Ми самі. Служниця спить, а Хельмери нагорі на вечорі.

Крогстад (входить до кімнати). Дивись ти! Хельмери танцюють сьогодні? Справді.

Фру Лінне. А чом би й ні?

Крогстад. Гм, так справді.

Фру Лінне. Так от, Крогстаде, давайте поговоримо.

Крогстад. Хіба нам з вами є про що говорити іще.

Фру Лінне. Так, багато про що.