— Тоді це не поблажливість, — зауважила Гелед, — а навпаки, вимогливість.
— Аж ніяк, — заперечила кузина. — Скільки я себе пам’ятаю, Еирін нічого не вимагала від інших людеи, а їхню любов завоиовувала своєю лагідністю.
На ці слова Морін дзвінко розсміялася:
— То ти в нас, виявляється, лагідна, Еирін? Ніколи б не подумала! Даруи, ти чудова подруга, але лагідною я б тебе нізащо не назвала.
— Я на це и не претендую, — всміхнулась у відповідь Еирін. — Фіннела перебільшує. Просто я миролюбна і намагаюсь уникати конфліктів. Поблажливість і лагідність тут ні до чого.
— А як же твоє кидання подушками? — запитала Мо- рін. — Хіба це миролюбно?
— А хіба ні? Я ж не кидаю в тебе важкими предметами, не вжалюю болючими чарами. Лише тонко натякаю, що мене не варто будити вдосвіта.
— А ти цього натяку ніяк не збагнеш, — докинула Ге- лед, дістаючи з холодильної шафи кришталеву вазу з морозивом. — Арвен, візьми креманки та ложки... Ох, нарешті я вільна! — радісно мовила вона, рушивши з вазою до столика, довкола якого Морін уже розставляла м’які стільці. — Сестри-виховательки більше не лаятимуть мене за ласощі. І не примушуватимуть рано лягати спати.
— Можна подумати,— насмішкувато озвалась Арвен, — що досі ти лягала рано.
— Тому частенько отримувала прочухана. А тепер уже ніхто мені не вказуватиме, тепер я офіцшно доросла.
Дівчата повсідалися за столом, стали ласувати морозивом, і Еирін, за наполяганням подруг, коротко розповіла про своє перше заняття разом з Олвен.
— Вона завжди так викаблучується, — прокоментувала Арвен. — Прискіпується до дрібних обмовок та неточно- стеи, страх як полюбляє всіх виправляти.
— Хоч щодо інвазії вона мала рацію, — сказала Гелед. — Бо „вселення“ звучить так, ніби демон просто влізає в людське тіло і по всьому.
— Та розумію, — не стала сперечатися з нею Еирін. —
Я и раніше знала це слово, але сказала про вселення, щоб сестра Ґлаи не подумала, ніби я задаюся. І вона погодилася з тим, що назва не має великого значення.
— А як гадаєте,— промовила Морін,— десь уже з’явилися ворлоґи и хелвири?
— Не думаю, — відповіла Гелед. — Я взагалі сумніваюся, що бодаи один демон сунувся в наш світ. І сестра Еимер у це не вірить.
Її кураторка, Еимер вер Енаиг, належала до тих сестер, які були впевнені, що Ворог відкрив Тиндаяр лише з єдиною метою — захопити Первісну Іскру. На підтвердження своєї думки вони наводили звіти сімох відьом, що наразі перебували в морських експедиціях у Острівніи півкулі та в південніи частині Континентальної і за останні три місяці не виявили жодних ознак зростання активності чудовиськ, які у великіи кількості водилися в тих краях. На переконання сестер, якби в земному світі з’явилися демони, то пекельні істоти, кинуті напризволяще із завершенням Мор Деораху, негаино б відчули присутність своїх погоничів і стали б цілими зграями вирушати на їхні пошуки. Проте чудовиська, більшість із яких могли плавати або літати, так і залишались на островах, де вгніздилися ще в прадавні часи, і не виказували ні наименшої схильності до міґрації.
Сестри-скептики, до яких належала зокрема и Альса вер Киннеиді, не вважали ці арґументи достатніми, хоч і погоджувалися з тим, що пасивна поведінка чудовиськ, нашмо- вірніше, свідчить про відсутність демонічної діяльності в земному світі. Разом з тим, вони припускали, що Ворог поки тримає орди демонів у Тиндаярі и вичікує на слушну нагоду для початку масованого вторгнення. Прибічники такої гіпотези були в значніи меншості, їхні міркування видавалися притягненими за вуха, але наистарші не виключали, що вони можуть мати рацію, тому наказали всім сестрам на Абраді, які заимаються пошуками чорного професора Феи- лана аб Мередида, не застосовувати проти нього смертельних чарів, а брати лише живим. У краиньому разі, впокорити — бо и після цього він збереже своє вміння переходити в Тиндаяр, що дозволить відьмам потрапити до підземного світу і провести там розвідку...
Морозива у вазі потроху меншало, і розмова, як це повелося останніми днями, знову переишла на Бренана та Ґвен. Еирін розповіла, що Бренан уранці виїхав до Еигаи- на, і цим трохи відтермінувала черговии раунд обговорення наиактуальнішої для всього Сестринства події — дивовижного повернення до Ґвен відьомської сили. Втім, їи лише ненадовго вдалося зосередити увагу подруг виключно на Бренанові, позаяк дівчата з великим нетерпінням чекали на Ґвен і рахували дні до її прибуття на Тір Мінеган. На відміну від Шаини, яка, м’яко кажучи, не тішилась особливою симпатією серед менших сестер, Ґвен маиже всі любили. Не можна сказати, що вона була вся така біла и пухнаста, теж мала звичку задирати носа и вихвалятися своїми успіхами в чарах, проте збиткувалася переважно з близьких їи за віком Ерліш і Меган, а до молодших ставилася загалом приязно и часто ї м допомагала.
