— Не стане. У кожнім разі, я сподіваюся, що в Мораґ вистачить кебети не надсилати нам листи з иого запереченнями. А поки він повернеться, ми вже все владнаємо. І відступати иому буде пізно.
„Це трохи нечесно,“ — подумала Шаина. — „Але правильно. Пробач, братику.“
Суперечки між лордами поволі вляглися, і слово знову взяв Фінвар аб Даихі.
— Панове, я відкликаю свою попередню пропозицію і від імені шляхетських зборів Князівства Фиршам маю честь приєднатися до пропозиції лорда Асґера аб Каирадо- ґа О’Шіґрина, ґрафа Тироґенського.
Не встиг він повернутися на своє місце, як уже підвівся Флоид аб Дереґ:
— Від імені Князівства Лімнах і Княжого Дому О’Тревор маю честь приєднатися до пропозиції лорда Асґера аб Каи- радоґа О’Шіґрина, ґрафа Тироґенського.
Рандил аб Флоид, слідом за своїм батьком, підтримав цю пропозицію від імені шляхетських зборів Лімнахського Князівства. Четверо виборних лордів, що були прибічниками Фінвара аб Даихі, обмінявшись із ним поглядами, долучили свої голоси до вже наявних чотирьох.
Відтак настала тривала пауза, і Шаина вже була вирішила, що це все, тепер лорд Кивін оголосить перше засідання завершеним, члени Ради розшдуться на обідню перерву, а Брігід негаино візьметься обробляти лордів-лоялістів, схиляючи їх до потрібного рішення. Та, схоже, вони самі це розуміли, і дехто з них, під впливом Фінварової промови, вирішив не давати відьмам приводу для тиску.
Першим висловився Дармад аб Махін:
— Лорде Ріґваре, я не відмовляюся від свого голосу за вас, але вважаю за доцільне відкликати иого від пропозиції лорда Морканта. Натомість, від імені шляхетських зборів Князівства Рондав маю честь приєднатися до пропозиції лорда Асґера аб Каирадоґа О’Шіґрина, ґрафа Тироґенсько- го.
Його приклад наслідував ще один виборнии лорд, Ехан аб Тігернах від Князівства Ридихен. Потім неохоче підвівся Кохран аб Ґарет і віддав одинадцятии голос від імені Князівства Еигаин і Княжого Дому О’Барфін. А тоді и представник еигаинської шляхти, лорд Леин аб Ватаир, якии годину тому відмовився від підтримки Авлаида аб Калваха на користь Ріґвара аб Ковґала, вирішив бути до кінця послідовним — у тому сенсі, щоб за будь-яких умов залишатися на боці переможця.
„Ще два голоси,“— подумки заклинала Шаина. — „Тільки два голоси..“
— Лорде Ріґваре, — заговорив Кивін аб Енгас. — За звичних обставин є самозрозумілим, що претендент на престол голосує сам за себе. Проте зараз ситуація аж ніяк не звичаина, до того ж ваше ім’я фігурує відразу в двох різних пропозиціях. Тому прошу вас визначитись, на яку з них ви погоджуєтеся.
Ґраф Ярвіиськии з кам’яним виразом обличчям кивнув:
— Я погоджуюсь на пропозицію лорда Асґера.
„Один голос. Тепер один-єдинии...“
Брігід пильно дивилася на ґрафа Абертавського, але тои мовчав і вдавав, що не помічає її погляду. Кивін аб Енгас підвівся з трону, проте не став оголошувати перерву, а спустився східцями вниз і звернувся до старого ґрафа Талбот- ського:
— Лорде Дорване, я передаю вам свої повноваження голови наших зборів і прошу засвідчити, що від імені Князівства Мерхир і Княжого Дому О’Бринмор я маю честь приєднатися до пропозиції лорда Асґера аб Каирадоґа О’Шіґрина, ґрафа Тироґенського.
Дорван аб Раґнал не став шкандибати до трону, щоб посісти иого лише на якусь хвилину, а просто зі свого місця нерозбірливо проказав:
— Сим сасвітшую, шшо сього тня, тватсять тшугого ша- квиша, оп опітніи поші, Шата Лоштів Оп’єтнаного Кошолів- ства Катешлах опшала тшитсять восьмим кошолем Кате- шлаху лошта Шікваша ап Ковкала О’Гетвина. хе-е, а та- кош опшала тшитсять тев’ятим кошолем Катешлаху лошта Пренана ап Крифита О’Меиніша.
Маистер церемоніи тричі вдарив нижнім кінцем свого довгого жезла об мармурову підлогу і врочисто виголосив:
